Ухвала суду № 92247513, 15.10.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/9947/19

8/310/14/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі секретаря Бевз О.А.,

боржника ОСОБА_1 ,

представника боржника ОСОБА_2 ,

стягувача ОСОБА_3 ,

представника стягувача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 за нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

27.12.2019 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 23.12.2019р., до досягнення дітьми повноліття, а також стягнуто судовий збір на користь держави у сумі 192,10 грн.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу від 27.12.2019 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви посилалась на те, що судовий наказ, який був направлений судом по пошті, він не отримував, у повідомленні про вручення судового наказу відсутній його підпис. З матеріалами справи його представник ознайомилася тільки 28.07.2020 року. ОСОБА_1 вказує на те, що він, стягувач ОСОБА_3 і їхні діти проживають в одному будинку. Він весь цей час утримує своїх дітей, оплачує усі платежі за утримання будинку. Крім того, стягувач ОСОБА_3 приховала від суду той факт, що Бердянським міськрайонним судом вже було винесено рішення від 13.07.2008 року про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За таких підстав спір щодо стягнення аліментів має розглядатися в позовному провадженні. Просить скасувати судовий наказ від 27.12.2019 року.

Боржник ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 заяву підтримали, просять її задовольнити. Додатково боржник суду пояснив, що діти проживають разом з ним в будинку, він утримує їх, здійснює усі необхідні платежі, Догляд за дітьми фактично здійснює його мати, яка також проживає разом з ними. Стягувач дітьми не займається, часто покидає дітей, виїжджаючи працювати до міста. Судом також був виданий судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дітей на його користь, але ухвалою суду судовий наказ був скасований і наразі справа перебуває на розгляді в апеляційній інстанції.

Стягувач ОСОБА_3 і її представник ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечують. В обґрунтування заперечень ОСОБА_3 суду пояснила, що дійсно за рішенням Бердянського міськрайонного суду у 2018 році були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 . Але цей виконавчий лист вона забрала з виконання і наразі його до виконання не пред`являла. Після розірвання шлюбу у 2009 році, вони з чоловіком проживали спільно, у 2014 році у них народився син. Рік тому вони припинили спільне проживання і ведення спільного господарства. Діти знаходяться на її утриманні, дітей вона ніколи не покидала. Крім того, рішенням Бердянського міськрайонного суду від 16.07.2020 року був скасований судовий наказ, виданий цим же судом 27.01.2020 року про стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Представник стягувача також зазначила, що дійсно ОСОБА_3 через свою необізнаність не повідомила суд про наявність судового рішення про стягнення аліментів на старшу дитину. Вважає, що це є підставою для скасування судового наказу тільки в частині стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , і можливості винесення судового рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку(доходу) боржника.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

За змістом статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.

Разом із цим, у відповідності до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, серед іншого, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, при розгляді вказаної справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо неможливості одночасного існування двох судових рішень із тотожних підстав, застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з аксіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

Положенням пункту 6 частини першої статті 165 ЦПК України однією з підстав для відмови у видачі судового наказу визначено той випадок, коли судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ.

Судом встановлено, що за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28.10.2008 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 200 грн. щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, встановивши наявність обставини, яка суттєво впливає на прийняте судом рішення, а саме те, що при видачі судового наказу від 27.12.2019 року суду не було відомо про наявність рішення суду від 28.10.2008 року, за яким було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 , яке наразі є чинним. Відтак судовий наказ від 27.12.2019 року має бути скасований.

Вказаної практики Верховний Суд також дотримується у постановах від 13 листопада 2019 року у справі № 2610/12441/2012 (провадження № 61-17970св18), від 15 січня 2020 року у справі № 554/325/16-ц (провадження № 61-20049св19).

Суд відхиляє доводи представника стягувача ОСОБА_4 щодо необхідності скасування судового наказу від 27.12.2019 року і ухвалення рішення суду про часткове задоволення заяви ОСОБА_3 , а саме стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , з тих підстав, що стягував зверталася до суду саме із заявою про видачу судового наказу, суд переглядає судовий наказ, а не рішення суду. Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ про стягнення аліментів чітко визначений у п.4 і п.5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Крім того, судом встановлено, що між сторонами існує спір про те з ким із батьків проживають діти, а доказів визначення місця проживання дітей (як то угода між батьками, рішення органу опіки та піклування або рішення суду) ні стягувачем , ні боржником суду не надано.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частин другої, третьої та сьомої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Разом з цим, у частині 4 ст. 429 ЦПК України не зазначено який вид судового рішення, передбачений ст.258 ЦПК України, має ухвалити суд першої інстанції під час перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.

За таких підстав, суд приймає до уваги ч.3 ст. 171 ЦПК України, яка встановлює, що за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу суд приймає ухвалу.

З огляду на викладене, у даному випадку, суд має постановити саме ухвалу про скасування судового наказу, а не рішення, а також роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-171, 423-429, 258-260,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Скасувати судовий наказ №310/9947/19 від 27.12.2019р., виданий Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 23.12.2019р., до досягнення дітьми повноліття та судового збору на користь держави у сумі 192,10 грн.

Роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений з підстав, викладених у п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.

Повнесудове рішення складено 17.10.2020 року.

СуддяІ. П. Прінь