Рішення № 92247147, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року м. Київ № 640/19081/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі головуючого судді Качура І. А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить:

- скасувати вимогу ГУ ДФС у м. Києві щодо сплати боргу (недоїмки) ОСОБА_1 , як фізичною особою підприємцем у розмірі 21030, 90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач був зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 2009 року, а підприємницькою діяльністю займався лише близько 6 місяців з початку реєстрації.

Про формування заборгованості зі сплати податку позивач не знала, оскільки не вела підприємницьку діяльність понад 9 років і жодного разу не була повідомлений. На думку позивача, відповідач штучно збільшив розмір заборгованості, не повідомляючи позивача письмово про формування боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 року у адміністративній справі №640/19081/19 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого податковий орган заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.

Зокрема відповідач зазначив, що згідно інформаційної системи ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 перебувала на податковому обліку за основним місцем обліку в ГУ ДПС у м. Києві (Дарницький район м. Києва) як фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування з 21.08.2009 по 27.05.2019 (дата проведення державної реєстрації припинення) у зв`язку з чим обліковуються автоматичні нарахування єдиного внеску за 2017 рік, I-IV квартали 2018 року та І квартал 2019 року у розмірі мінімального страхового внеску згідно обраної системи оподаткування. Відповідач також зазначив, що за даними інформаційної системи органів ДФС, за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 21030,90 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на податковому обліку за основним місцем обліку в ГУ ДФС у м. Києві (Дарницький район м. Києва), як фізична особа-підприємець на загальній систему оподаткування з 21.08.2009 року по 27.05.2019 (дата проведення державної реєстрації припинення).

Відповідно до інтегрованої картки платника податків обліковується нарахування єдиного внеску за кодом платежу 71040000 в автоматичному режимі за період 2017 рік, I-IV квартали 2018 року та І квартал 2019 року в розмірі 21030,90 грн., як фізичній особі - підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування.

Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, позивачу була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-68721-17 від 15.05.2019 року на загальну суму 21030,90 грн.

Вказана вимога була надіслана позивачу поштою.

Після отримання оскаржуваної вимоги, позивачем направлено на адресу ДФС України скаргу від 03.07.2019 на вимогу ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-68721-17.

Листом від 14.08.2019 року ДФС України повідомила про залишення скарги без задоволення, а вимоги - без змін.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI.)

Відповідно до п.2 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є, зокрема фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №>449 (далі- інструкція №449).

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу. Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, зокрема на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Судом встановлено, що згідно з витягу з інтегрованої картки платника податків, позивачу нараховано єдиний внесок за період 2017-2018 роки та І квартал 2019 року в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, як фізичній особі - підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування, на суму 21030.90 грн.

У зв`язку з несплатою позивачем суми недоїмки, відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-68721-17 від 15.05.2019 року на загальну суму 21030,90 грн.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій): платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою):

юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено службовій (посадовій) особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги: службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, у разі надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних положень Закону, суд дійшов висновку, що вимога може формуватись контролюючим органом, зокрема: за наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень; за даними перевірки.

Тобто, проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок за наявності за платником на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень, не є обов`язком контролюючого органу.

У такому разі, вимога формується та надсилається за даними інформаційних систем без проведення перевірки.

Така позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №520/3939/19, який в силу частини 5 статті 242. Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судом першої інстанції.

Суд не бере до уваги твердження позивача щодо порушення відповідачем строків надіслання вимоги. Пунктом 3 Розділу VI Інструкції №449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 11.09. 2018 №826/11623/16 посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної вимоги, колегія суддів не бере до уваги та погоджується з судами апеляційної інстанції, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної вимоги не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Щодо тверджень позивача, що він фактично не здійснював ніякої підприємницької діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, а тому єдиний соціальний внесок не повинен був нараховуватись, суд зазначає наступне.

Оскільки, в силу частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника, а позивачем не надано доказів того, що він має право на звільнення від сплати єдиного внеску.

Тобто, підставою для припинення нарахування та сплати фізичною особою- підприємцем сум єдиного внеску може бути державна реєстрація припинення її підприємницької діяльності, обставина чого в даному випадку мала місце лише 27.05.2019, тобто після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Таким чином, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість винесеної ним податкової №Ф-68721-17 від 15.05.2019 року.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 139 КАС України, в зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про скасування постанови про сплату боргу - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими cm. cm. 293, 295-297 КАС України,шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур