Рішення № 92247145, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року м. Київ № 826/23073/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемко Романа Анатолійовича,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк" Оберемко Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. про визнання нікчемним договору №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК»;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17 червня 2014 року в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн.

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників фізичних осіб публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, за договором №3494412 банківського вкладу з фізичною особою від 17 червня 2014 року в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Гарник К.Ю.) від 07.10.2015р. відкрито провадження по справі №826/23073/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2016 року прийнято до свого провадження суддею Качур І.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2016 року провадження у справі №826/23073/15 зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року провадження у справі №826/23073/15 поновлено та вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 17 червня 2014 року між ним та АТ «Європейський газовий банк» був укладений договір банківського рахунку № 349412, на який було перераховано кошти у розмірі 190 000, 00 грн.

В подальшому, позивачу стало відомо про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Європейський газовий банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Європейський газовий банк» та про початок процедури ліквідації АТ «Європейський газовий банк». На багаточисленні звернення позивача до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Європейський газовий банк» Оберемка Р.А. про надання інформації/пояснення щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, отримав відповідь про нікчемність Договору банківського рахунку та операцій з внесення перерахування коштів по рахунку, відкритому на підставі даного договору у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач вважає, що у Уповноваженої особи фонду не було законних підстав визнавати договір банківського вкладу нікчемним, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між прийняттям Банком коштів на депозит, зобов`язанням виплатити проценти за користування зазначеними грошовими коштам та настанням неплатоспроможності Банку; також, оскільки, в даному випадку, недійсність вказаного договору банківського рахунку законом не встановлена, то визнання його нікчемним та не включення позивача до переліку вкладників є незаконним та вчинено з перевищенням повноважень відповідача.

В своєму відзиві представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» зазначає, що позивач є такою особою, яка не набула права на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак, вказана особа правомірно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Окрім цього, зазначає, що оскільки правочини та внесення коштів на поточний рахунок визнано нікчемними, то позивач не має вкладу у банку та не є вкладником банку, як наслідок грошові кошти, про які зазначено в адміністративному позові не підлягають відшкодуванню за рахунок ФГВФО, а отже й підстав для внесення позивача до повного переліку вкладників відсутні. Також зазначив, що на дату зарахування коштів на рахунок позивача відносно банку діяла постанова Правління Національного банку України від 17.06.2014 року № 366/БТ «Про віднесення АТ «ЄВРОГАЗБАНК» до категорії проблемних», відповідно до якої Банк віднесено до категорії проблемних строком з дати її прийняття та до 18.12.2016 року включно, та в банку було зупинено здійснення таких операцій, як, зокрема: залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валютах; відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів ( у тому числі карткові) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валютах.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у поданому до суду відзиві вказує про те, що в наданому Уповноваженою особою переліку вкладників АТ «ЄВРОГАЗБАНК» інформація про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була відсутня, у зв`язку з чим дані щодо нього не могли бути враховані при складанні загального реєстру.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що з доводами відповідачів не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, а відтак просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

17 червня 2014 року між АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу з фізичною особою № 349412, на який Вкладник зараховує грошові кошти в розмірі 190 000, 00 грн., строком на 91 день під 23 % річних.

Відповідно до квитанції № 79162 від 17.06.2014, позивач на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 були перераховані кошти в розмірі 190 000, 00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 липня 2014 року № 57, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17 липня 2014 року по 17 жовтня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.

13 жовтня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 111 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ЄВРОГАЗБАНК", відповідно до якого продовжено строки повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК на один місяць до 17 листопада 2014 року.

Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 121 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" розпочато процедуру ліквідації Банку строком на один рік з 18 листопада 2014 року по 17 листопада 2015 року. Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2014 року № 150 "Про призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено з 19 грудня 2014 року уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича.

Як зазначає позивач у позовній заяві та встановлено з матеріалів справи, ним було подано до відповідача заяву від 11.04.2015 року про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у відповідь на яку позивача повідомлено про відсутність інформації щодо нього в переліку вкладників, переданого до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та рекомендовано з даного питання звернутися до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК".

За таких обставин, не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом в межах гарантованої суми, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Приписами ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу, що Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

У той же час, з аналізу наведених правових норм вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не поширює свою дію на договір, укладений між позивачем та ПАТ «Єврогазбанк». Зокрема, зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладену, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

При цьому, суд зазначає, що договір банківського вкладу (депозиту) № 349412 від 17 червня 2014 року, який на думку Уповноваженої особи Фонду є нікчемним, укладений до початку віднесення ПАТ «Єврогазбанк» до категорії неплатоспроможних, розміщення вкладів відбулось також до початку процедури виведення банку з ринку.

За таких обставин позивач є вкладником ПАТ «Єврогазбанк» на рахунках якого на момент віднесення банку до категорії неплатоспроможних знаходився вклад, відповідно на нього поширюються гарантії, встановлені статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 справа 802/351/16-а, постанові Верховного Суду від 27.11.2018 справа №826/2322/16.

При цьому, посилання Уповноваженої особи на постанову правління Національного банку України Правління Національного банку України від 17.06.2014 року № 366/БТ «Про віднесення АТ «ЄВРОГАЗБАНК» до категорії проблемних», якою встановлено обмеження в діяльності банку, що була наявна на момент укладання договору банківського вкладу № 78759 від 17 червня 2014 року та, на її переконання, перешкоджала його укладенню, судом оцінюється критично, оскільки зазначена постанова в силу частини третьої статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею, а рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних на дату укладення правочину прийнято не було.

Окрім цього, при укладанні договору банківського вкладу (депозиту) № 78759 від 17 червня 2014 року додаткових пільг чи переваг надання Банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому суд також вважає безпідставним посилання відповідача на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як встановлену підставу визнання договору банківського вкладу нікчемним. При цьому, суд наголошує, що питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов`язок держави.

Також, відповідачем не надано доказів наявності інших підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, внаслідок яких правочин позивача з АТ «Єврогазбанк» є нікчемним.

Таким чином, відповідач 1 не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Єврогазбанк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував у чому така перевага полягала.

При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, Уповноваженою особою Фонду не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Водночас, суд враховує правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 №826/1476/15.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Окрім того, за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ.

Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов`язків для Позивача та безпосередньо не порушує прав Позивача.

З огляду на вказане, позовна вимога щодо визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. про визнання нікчемним договору №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» задоволенню не підлягає, оскільки таке рішення, в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України не є актом індивідуальної дії та не створює обов`язків, не порушує права позивача.

У той же час, суд звертає увагу, що згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року по справі №826/19725/15 (адміністративне провадження №К/9901/14588/18), виплативши вкладнику кошти, Фонд на таку ж саме суму стає кредитором банку третьої черги (пункт 3 частини першої статті 52 Закону № 4452-VI).

Відтак, твердження відповідача про те, що даний правочин спрямований на заволодіння державними коштами, є безпідставним, враховуючи також і те, що загальний обсяг зобов`язань банку не змінився.

Вирішуючи позовну вимогу позивача про зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17 червня 2014 року в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Діючими нормативно-правовими актами не передбачено, після складання Переліку вкладників, функцій Уповноваженої особи щодо повторного складання або перезатвердження Переліку вкладників.

Отже, за вказаних обставин, вказана вимога задоволена бути не може, у зв`язку з неналежно обраним способом судового захисту.

У той же час, пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку про те, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розділу ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В зв`язку з цим, з урахуванням належного способу захисту, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була, а відповідачу 2 додаткова інформація про позивача не надавалася, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання Фонду затвердити загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого буде внесено інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника за договором №349412 банківського вкладу з фізичною особою від 17.06.2014 p. до Загального реєстру вкладників ПАТ «Європейський газовий банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемко Роман Анатолійович, невключивши ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників з визначенням розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Відповідно до ч. 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 статті 6 КАС України).

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 16), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17 червня 2014 року в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1461,60 грн. з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» за рахунок ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 16).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.А. Качур