Рішення № 92246452, 13.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 р. № 520/3678/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

позивача - ОСОБА_1 ;

представника позивача - Мельниченка Є.О.,

представника відповідача - Дерев`янка Д.В.,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Манька О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.01.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи за його скаргою відносно адвоката ОСОБА_2 ;

- зобов`язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво №2156, видане 13 жовтня 2017 року Радою адвокатів Харківської області).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2 . Зобов`язано дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року на адвоката ОСОБА_2 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду.

Суд зазначає, що направляючи справу на новий судовий розгляд Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року зазначив, що суд першої інстанції як суд, що визначений законом та до компетенції якого належить вирішення питання щодо строку звернення до суду, не надав оцінки дотримання позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідача є протиправними, а рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи за його скаргою відносно адвоката ОСОБА_2 - неправомірним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не досліджено всі додані до скарги докази, зокрема відеозапис подій 23.02.2018. Таким чином, приймаючи рішення відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , відповідачем не досліджено всі матеріали скарги, не надано їм оцінку, а тому таке рішення є передчасним.

Ухвалою суду від 30.03.2020 дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження по даній справи та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що належних та допустимих доказів правомірності демонстрування, копіювання, передачі третім особам відеозапису подій 23.02.2018, зробленого на нагрудну відеокамеру (відео реєстратор), а саме відповідного погодження та дозволу на це начальника Департаменту патрульної поліції або начальника Управління патрульної поліції у місті Харкові ані до скарги в КДКА Харківської області, ані до позовної заяви позивачем не надано. Враховуючи ці факти відповідачем було досліджено цей відеозапис, але не прийнято до уваги як належний та допустимий доказ, так як його отримано з порушенням вимог діючого законодавства. У зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа та представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечували та просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, яку беруть участь у справі, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16 листопада 2018 року звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області зі скаргою на порушення адвокатської етики адвокатом ОСОБА_2 , відповідно до якої просив притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.01.2019 відповідач відмовив у відкритті дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що під час перевірки не було встановлено та зібрано доказів, які б підтверджували наявність дисциплінарного проступку в діях адвоката.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до положень статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Суд зазначає, що відповідно до положень статей 38, 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідач має здійснити перевірку скарги і за результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки - вирішити питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Судом встановлено, що звертаючись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області зі скаргою, ОСОБА_1 зазначив, що його та інших патрульних поліцейських правомірно було залучено до проведення виконавчих дій саме до евакуації транспортного засобу LEXUS GX 470, д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, у заяві позивач повідомив, що на місце проведення евакуації транспортного засобу прибув адвокат Кубай Юрій Миколайович, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2156, видане 13.10.2017 Радою адвокатів Харківської області), який входить до адвокатського об`єднання "Мороз і партнери" (адреса: 61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1). Адвокат Кубай Ю.М. показав посвідчення адвоката, однак, на виконання вимог статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на підтвердження підстав для здійснення адвокатської діяльності не надав ні договору про надання правової допомоги, ні довіреності, ні ордеру, ні доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Як зазначив у своїй заяві позивач, адвокат ОСОБА_2 , не перевіривши надану йому поліцейськими інформацію, як підставу для евакуації транспортного засобу, прийняв рішення про безпосереднє фізичне недопущення евакуації автомобіля LEXUS GX 470, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом блокування власним тілом вказаного автомобіля на шляху до вантажної платформи евакуатора. Для цього ОСОБА_2 , діючи не у спосіб, передбачений статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де перелічені дозволені види адвокатської діяльності, вирішив діяти шляхом створення перешкоди патрульним поліцейським у вчиненні ними законних дій при виконанні їх повноважень. Так, на думку ОСОБА_1 дії адвоката ОСОБА_2 створили не тільки перешкоду для виконання патрульними їх обов`язків, а й мали реальні ознаки створення небезпеки для інших осіб, та були свідомо направлені ним на недопущення правомірної евакуації транспортного засобу під загрозою шантажу заподіяння собі тілесних ушкоджень. Скаржник зазначив, що адвокат ОСОБА_2 , діючи навмисно, явно усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, намагаючись не дати виконати патрульним поліцейським їх законні повноваження, вчинив злісну непокору законним вимогам поліцейського, порушив правила адвокатської етики та здійснив неналежне виконання своїх професійних обов`язків.".

На підтвердження вищевказаних обставин, викладених у скарзі, ОСОБА_1 надав відеозапис із нагрудного відеореєстратора патрульного.

Суд зазначає, що за приписами статті 11 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ОСОБА_2 прийняв присягу адвоката, присягнув дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України.

Згідно положень статті 21 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством. Адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених цим Законом ( частина 1 статті 33 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно приписів частин 4 статті 6 Правил адвокатської етики адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.

У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності; Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами; Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (частини 1-3 статті 7 Правил адвокатської етики).

Частиною 1 статті 19 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката.

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, використовувати засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 25 Правил адвокатської етики).

Відповідно до частини 1 статті 43 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил.

Правила адвокатської етики є обов`язковими для дотримання адвокатськими бюро, адвокатськими об`єднаннями в такий спосіб, що й окремими адвокатами (частина 1 статті 58 Правил адвокатської етики).

Статтею 60 Правил адвокатської етики передбачено, що для адвоката, який є членом адвокатського об`єднання, професійні обов`язки перед клієнтами, що випливають із чинного законодавства, Правил адвокатської етики, договорів про надання правової допомоги, повинні мати домінуюче значення у порівнянні з обов`язками адвоката щодо виконання вказівок керівних органів адвокатського об`єднання.

Проте, при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не було надано відповідного аналізу усім доказам поданим скаржником, а саме відеозапису обставин події, який було долучено ОСОБА_1 до скарги, що не заперечується відповідачем по справі, а тому, суд приходить до висновку, що відповідачем не в повному обсязі враховані усі обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, в зв`язку з чим прийняте рішення є необґрунтованим.

Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача у судовому засіданні на те, що вказаний відеозапис було досліджено комісією під час прийняття рішення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.01.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи за його скаргою відносно адвоката ОСОБА_2 , оскільки жодних посилань на дослідження відеозапису у оскаржуваному рішенні не міститься.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача в оскаржуваному рішенні та у відзиві на позов на те, що оцінку діям адвоката ОСОБА_2 було надано в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова та Апеляційного суду Харківської області, оскільки у вказаних судових рішеннях предметом розгляду був протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, а не дисциплінарний проступок адвоката.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова у відкритті дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 порушує право позивача, встановлене законом.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво №2156, видане 13 жовтня 2017 року Радою адвокатів Харківської області), суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З системного аналізу положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в кореспонденції з приписами статті 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та статті 8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому статтею 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов`язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб`єкта.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача відкрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво №2156, видане 13 жовтня 2017 року Радою адвокатів Харківської області), задоволенню не підлягають.

Поряд із тим, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що судом визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.01.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи за його скаргою відносно адвоката ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року на адвоката ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, 2 пов., 3 каб., м. Харків, 61003, код 22642124) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 22.01.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2 .

Зобов`язати дисциплінарну палату КДКА Харківської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 16 листопада 2018 року на адвоката Кубай Юрія Миколайовича.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, 2 пов., 3 каб., м. Харків, 61003, код 22642124).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Суддя С.О.Чудних