Рішення № 92246266, 17.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 р. Справа №480/4109/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представник позивача - Садовий П.П.,

представник відповідача - Іваній Є.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4109/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, третя особа - Акціонерне Товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

05.11.2019 представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі №480/4109/19. Клопотання мотивоване тим, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа №592/17914/18 за позовом ПАТ "Сумське НВО" до Управління Держпраці у Сумській області, треті особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, ОСОБА_1 , Харківський НМУ про скасування а к т у розслідування причин виникнення професійного захворювання по формі П-4 складеного відносно ОСОБА_1 . При цьому, представник відповідача просив суд врахувати, що відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-ХІУ, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються, зокрема, Акт розслідування професійного захворювання за встановленою формою. На переконання представника відповідача, відповідне рішення суду про скасування Акту по формі П-4, може вплинути на подальший розгляд питання про призначення будь-яких страхових виплат на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду. Таким чином, керуючись ч.1 ст.236 КАС України, представник відповідача просить зупинити провадження у справі №480/4109/19 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №592/17914/18 за позовом ПАТ "Сумське НВО" до Управління Держпраці у Сумській області, треті особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, ОСОБА_1 , Харківський НМУ про скасування акту розслідування причин виникнення професійного захворювання по формі П-4 складеного відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.11.2019 зупинено провадження у справі №480/4109/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням у справі №592/17914/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Управління Держпраці у Сумській області, треті особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, Харківський НМУ про скасування акту розслідування причин виникнення професійного захворювання по формі П-4 складеного відносно ОСОБА_1 , яка на даний час перебуває на розгляді у Ковпаківському районному суді м. Суми.

22.07.2020 представник позивача звернувся до суду із заявою про поновлення провадження у справі №480/4109/19, оскільки рішення у справі №592/17914/18 набрало законної сили. До заяви додає рішення Ковпаківського районного суду м. Суми та постанову Сумського апеляційного суду.

Відповідно до ухвали суду від 27.07.2020р. провадження у даній справі було поновлено та призначено справу до розгляду на 17.09.2020р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 11 серпня 1998 року по 08 липня 2016 року, ОСОБА_1 працював на різних посадах у ливарному цеху №1 ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», в тому числі: формувальником машинної формовки, майстром обрубної дільниці, старшим майстром обрубної дільниці, що підтверджується трудовою книжкою.

Згідно ст. ст. 6,13 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Роботодавець ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» не виконав вимог ст..ст.6, 13 Закону України «Про охорону праці», не створив безпечні і нешкідливі умови праці, що підтверджується санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці. Рівень запиленості та виробничого шуму на робочому місці, де працював позивач, значно перевищували гранично допустимі норми, що підтверджується актом розслідування причин виникнення професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року.

В результаті роботи на робочому місці зі шкідливими та небезпечними умовами праці, позивач отримав ряд професійних захворювань у вигляді: ХОЗЛ другого ступеню пилової етіології у фазі загострення. Емфізема легень другого ступеню. Легенева недостатність другого ступеню. Захворювання професійне встановлене вперше.

Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступінь) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Захворювання професійне від тривалої дії виробничого шуму, встановлене вперше.

Хронічний атрофічний ринофаринголарингіт пилової етіології у стадії нестійкої ремісії. Захворювання професійне, встановлене вперше, що підтверджується випискою з медичної карти хворого №07-01-13/647, медичним висновком про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 05 липня 2018 року, повідомленням про професійне захворювання (отруєння) від 04.07.2018 року, реєстраційний номер №77

Висновком МСЕК від 23 листопада 2018 року позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності.

Позивач стверджує, що відповідно п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» він, як застрахована особа, має право на отримання у разі настання страхового випадку, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Сумського міського відділення управління ВДФСС України в Сумській області про призначення йому страхових виплат. Постановою від 20 грудня 2018 року відповідач відмовив позивачу у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг з посиланням на те, що ОСОБА_1 вчинено навмисні дії , спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, що виявилося у прихованні позивачем даних Медичної карки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013 - 2015 роках.

Позивач вважає відмову відповідача викладену у Постанові від 20.12.2018 року протиправною та просив суд скасувати її, оскільки ним не приховувались дані Медичної карки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013 - 2015 роках.

На підтвердження позиції позивача представник позивача надав до суду довідку КУ "Сумська міська клінічна лікарня №4" від 24.07.2020р., згідно якої свідчить, що ОСОБА_1 регулярно проходив періодичні медичні огляди у 2013, 2014 та 2015 роках. За наслідками медичних оглядів визнавався придатним до роботи старшим майстром обрубної дільниці. Щодо приховування даних Медичної карки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013 - 2015 роках, представник позивача просить суд врахувати, що під час медичних оглядів відповідні установи не були позбавлені права витребувати дані Медичної карки амбулаторного хворого. В даному випадку не можна стверджувати, що позивач навмисно, свідомо приховував дані Медичної карки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013 - 2015 роках.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16,36,42 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 6.13 Закону України «Про охорону праці» ст. ст. 5,19 122 246 КАС України, позивач просив суд винести рішення яким визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Сумській області вчинити дії по призначенню страхових виплат.

В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з урахуванням обставин викладених у письмовому відзиві (а.с. 40-41). Зокрема, відповідач вказує на те, що 10.12.2018 року до Сумського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, яке є відокремленим підрозділом Відповідача без статусу юридичної особи та реалізує його повноваження на території міста Суми, звернувся Позивач із заявою про призначення на його користь страхових виплат у зв`язку із професійним захворюванням. До заяви Позивачем були додані документи, які передбачені ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року (далі - Закон), закрема і Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25.10.2018 року по формі П-4.

Ознайомившись із заявою Відповідача та наданими документами Сумським міським відділенням було прийнято рішення про відмову Позивачу у страхових виплатах та наданні соціальних послуг, яке відповідно до ст. 44 Закону, було оформлено Постановою від 20.12.2018 року №1807/5338/5338/1.

Підставою для прийняття рішення про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг відносно позивача були наступні обставини:

Зі змісту Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25.10.2018 року по формі П-4, зокрема пункту 14 , вбачається, що Позивачу встановлено основний діагноз: (І 44.8) ХОЗЛ другої стадії пилової етіології у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень другої ступені. Легенева недостатність другої ступені. Захворювання професійне (встановлено в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ вперше ППЛЕК 04.07.2018 р.). (Н 90.3) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступінь) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Захворювання професійне, від тривалого впливу виробничого шуму (встановлено в клініці НДІ ЕП та ПЗ ХНМУ вперше ППЛЕК 04.07.2018 р.). (.1 31.2) Хронічний атрофічний ринофаринголарингіт пилової етіології у стадії нестійкої ремісії. Захворювання професійне (встановлено в клініці НДІ ЕП та ПЗ ХНМУ вперше ППЛЕК 04.07.2018 р.).

Пунктом 19 Акту встановлено осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи (із зазаначенням статей, пунктів законів та інших нормативно-правових актів, вимоги яких порушені), зокрема - хворий ОСОБА_1 : «приховав записи Медичної карти амбулаторного хворого під час проходоісення медичних оглядів у 2013-2015 роках, згідно пункту 2.10 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом МОЗ України №246 від 21.05.2007року. Тому не були враховані дані Медичної карти амбулаторного хворого при проходженні медичного огляду працівника членами комісії з проведення медичних оглядів та не рекомендовано виведення працівника за медичними протипоказаннями із умов пилу, згідно до медичних протипоказань (графа б додатку 4 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом МОЗ України №246 від 21.05.2007 року) хронічне захворювання бронхолегеневої системи є медичним протипоказом для роботи в умовах кремнісвмісного пилу - Д.4,п. 3.2. (Згідно інформації ПАТ «Сумське НВО» №24/322 від 08.05.2018 року, у таблиці періодичні медогляди і звернення за останні 5 років вказано, що у 2013 році встановлено діагноз : Хронічний двобічний неврит слухових нервів. Туговухість 1-2 ст. Хронічний обструктивний бронхіт 1 ст., в стадії нестійкої ремісії. ЛН 1 ст. У інформації КУ «Сумська міська клінічна лікарня №4» Землюк Є.Ф. №846/01-13/5 від 24.07.2018 року, за даними результатів медичного огляду (додаток 7 до п. 2.16) у 2014 році під час проведення медоглядів, встановлений діагноз: Практично здоровий).

При цьому, відповідач посилається на положення пункту 1 ч, 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце навмисні дії, а також бездіяльність ( п р и х о в ув а н н я захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку.

Таким чином, дії ОСОБА_1 , спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, що виявились у приховуванні даних Медичної карти амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013-2015 роках встановлено комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та відображено в п. 19 Акту. Акт або окремі його положення Позивачем не оскаржувались.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що вимоги позивача не визнає та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

11 серпня 1998 року по 08 липня 2016 року, ОСОБА_1 працював на різних посадах у ливарному цеху №1 ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання”, в тому числі: формувальником машинної формовки, майстром обрубної дільниці, старшим майстром обрубної дільниці, що підтверджується трудовою книжкою.

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Сумського міського відділення управління ВДФСС України в Сумській області про призначення йому страхових виплат.

Постановою від 20 грудня 2018 року (а.с.29) відповідач відмовив позивачу у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг з посиланням на те, що ОСОБА_1 вчинено н а в м и с н і дії , спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, що виявилося у п р и х о в а н н і позивачем даних Медичної карки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013 - 2015 роках.

Зокрема, як свідчить з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг відносно позивача були наступні обставини:

Зі змісту Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25.10.2018 року по формі П-4, зокрема пункту 14 , вбачається, що Позивачу встановлено основний діагноз: (І 44.8) ХОЗЛ другої стадії пилової етіології у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень другої ступені. Легенева недостатність другої ступені. Захворювання професійне (встановлено в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ вперше ППЛЕК 04.07.2018 р.). (Н 90.3) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступінь) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Захворювання професійне, від тривалого впливу виробничого шуму (встановлено в клініці НДІ ЕП та ПЗ ХНМУ вперше ППЛЕК 04.07.2018 р.). (.1 31.2) Хронічний атрофічний ринофаринголарингіт пилової етіології у стадії нестійкої ремісії. Захворювання професійне (встановлено в клініці НДІ ЕП та ПЗ ХНМУ вперше ППЛЕК 04.07.2018 р.).

Пунктом 19 Акту встановлено осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи (із зазаначенням статей, пунктів законів та інших нормативно-правових актів, вимоги яких порушені), зокрема - хворий ОСОБА_1 : «приховав записи Медичної карти амбулаторного хворого під час проходоісення медичних оглядів у 2013-2015 роках, згідно пункту 2.10 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом МОЗ України №246 від 21.05.2007року. Тому не були враховані дані Медичної карти амбулаторного хворого при проходженні медичного огляду працівника членами комісії з проведення медичних оглядів та не рекомендовано виведення працівника за медичними протипоказаннями із умов пилу, згідно до медичних протипоказань (графа б додатку 4 «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом МОЗ України №246 від 21.05.2007 року) хронічне захворювання бронхолегеневої системи є медичним протипоказом для роботи в умовах кремнісвмісного пилу - Д.4,п. 3.2. (Згідно інформації ПАТ «Сумське НВО» №24/322 від 08.05.2018 року, у таблиці періодичні медогляди і звернення за останні 5 років вказано, що у 2013 році встановлено діагноз : Хронічний двобічний неврит слухових нервів. Туговухість 1-2 ст. Хронічний обструктивний бронхіт 1 ст., в стадії нестійкої ремісії. ЛН 1 ст. У інформації КУ «Сумська міська клінічна лікарня №4» Землюк Є.Ф. №846/01-13/5 від 24.07.2018 року, за даними результатів медичного огляду (додаток 7 до п. 2.16) у 2014 році під час проведення медоглядів, встановлений діагноз: Практично здоровий).

При цьому, відповідач посилається на положення пункту 1 ч, 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце навмисні дії, а також бездіяльність ( п р и х о в ув а н н я захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку.

Таким чином, на переконання відповідача, дії ОСОБА_1 , спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, що виявились у приховуванні даних Медичної карти амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013-2015 роках встановлено комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та відображено в п. 19 Акту. Акт або окремі його положення Позивачем не оскаржувались.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд, виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону. В свою чергу, страховими виплатами, відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідуванні професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим (ч.ч.3,6 ст. 36 закону).

При цьому, відповідно до ч.1 ст.43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів (ч.ч.1,2 ст.44 закону).

Схожі норми містились і в п.п. 1.4,1.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року №24 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р. за №715/13982) з метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат та здійснення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, чинного до 01.10.2018, тобто на час прийняття оскаржуваної постанови (17.08.2018), (далі - Порядок Фонду №24).

Так, відповідно до п.п.1.4, 3.1 зокрема Порядку Фонду №24 робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений, зокрема у пункті 3.1 цього Порядку (заява потерпілого про призначення страхових виплат; акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено); рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання); висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; довідка про середню заробітну плату (доход); копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред`явленні оригіналу; довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок), і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Судом встановлено, що позивачем до відповідача були надані всі наявні у нього документи разом з заявою про призначення страхових виплат від 10.12.2018р., що не заперечується відпровідачем.

При цьому, як встановлено судом, правовою підставою для відмови у страхових виплатах відповідач у постанові від 20.12.2018р. відповідач зазначив посилання на ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с.29), відповідно до п.1 ч.1 якої Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: н а в м и с н і дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку.

Відповідач, стверджує, що позивач, знаючи та прямо усвідомлюючи, що йому протипоказана робота в умовах впливу небезпечних чинників виробничого середовища, приховав ждані Медичної картки і як наслідок його не було виведено з умов праці з протипоказаннями щодо пилу згідно з медичними показниками.

Тобто, на переконання відповідача Позивач допустив свідому бездіяльність (приховав дані Медичної картки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013-1015 роках, отже вчинив бездіяльність (дії) спрямовані на створення умов для настання страхового випадку.

Однак, суд не може погодитись з таким висновком відповідача, оскільки за приписами п.1 ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підставою для відмови у страхових виплатах є встановлення факту, по-перше, н а вм и с них дій та бездіяльності потерпілого, по-друге, саме такі дії чи бездіяльність повинні були бути спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, в даному випадку, в розумінні п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - виникнення професійного захворювання.

Разом з тим, як вбачається з досліджених в судовому засіданні обставин у справі, З 11 серпня 1998 року по 08 липня 2016 року, ОСОБА_1 працював на різних посадах у ливарному цеху №1 ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання”, в тому числі: формувальником машинної формовки, майстром обрубної дільниці, старшим майстром обрубної дільниці, що підтверджується трудовою книжкою.

Згідно ст. ст. 6,13 Закону України “Про охорону праці” умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Роботодавець ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” не виконав вимог ст..ст.6, 13 Закону України “Про охорону праці”, не створив безпечні і нешкідливі умови праці, що підтверджується санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці. Рівень запиленості та виробничого шуму на робочому місці, де працював позивач, значно перевищували гранично допустимі норми, що підтверджується актом розслідування причин виникнення професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року.

В результаті роботи на робочому місці зі шкідливими та небезпечними умовами праці, позивач отримав ряд професійних захворювань у вигляді: ХОЗЛ другого ступеню пилової етіології у фазі загострення. Емфізема легень другого ступеню. Легенева недостатність другого ступеню. Захворювання професійне встановлене вперше.

Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступінь) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Захворювання професійне від тривалої дії виробничого шуму, встановлене вперше.

Хронічний атрофічний ринофаринголарингіт пилової етіології у стадії нестійкої ремісії. Захворювання професійне, встановлене вперше, що підтверджується випискою з медичної карти хворого №07-01-13/647, медичним висновком про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 05 липня 2018 року, повідомленням про професійне захворювання (отруєння) від 04.07.2018 року, реєстраційний номер №77

Висновком МСЕК від 23 листопада 2018 року позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності.

Крім цього, суд бере до уваги посилання представника позивача на довідку КУ "Сумська міська клінічна лікарня №4" від 24.07.2020р., згідно якої свідчить, що ОСОБА_1 регулярно проходив періодичні медичні огляди у 2013, 2014 та 2015 роках. За наслідками медичних оглядів визнавався придатним до роботи старшим майстром обрубної дільниці.

Щодо приховування даних Медичної карки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013 - 2015 роках, суд також вважає що під час медичних оглядів відповідні установи не були позбавлені права витребувати дані Медичної карки амбулаторного хворого.

Отже, в даному твердження відповідача про те, що позивач н а в м и с н о, свідомо приховував дані Медичної карки амбулаторного хворого під час проходження медичних оглядів у 2013 - 2015 роках є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” він, як застрахована особа, має право на отримання у р а з і настання страхового випадку, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Жодного належного доказу на підтвердження того, що позивачем свідомо була вчинена бездіяльність, спрямована на настання страхового випадку, відповідачем суду не надано. Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний про шкідливі умови праці, зокрема у 2013-2015 роках, відповідачем суду не надано.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не була прийнята добросовісно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідачем не було надано належну оцінку документам, наданим позивачем разом з заявою, тим більше при повторному зверненні, така постанова не може відповідати критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає необхідним визнати таку постанову протиправною та скасувати.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача призначити позивачу страхові виплати у зв`язку з професійним захворюванням відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Таке право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Приймаючи до уваги, норми ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п.1.4, 1.5 Порядку Фонду №24, а також п.п. 1.4,1.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року N 11, чинного на час прийняття рішення судом, враховуючи, що призначення страхових виплат відноситься до повноважень відповідача, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу страхові виплати у зв`язку з професійним захворюванням виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Разом з тим, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10 грудня 2018 року про призначення страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням, з прийняттям постанови, з урахуванням висновків суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, третя особа - Акціонерне Товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Скасувати постанову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області від 20.12.2018 №1807/5338/5338/1 "Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг";

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (пл. Троїцька, 5, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 41312573) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.12.2018 про призначення страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2020р.

Суддя О.М. Кунець