Ухвала суду № 92246103, 16.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7793/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження по справі №420/7793/20 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

17.08.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) зобов`язати Чорноморську селищну раду Лиманського району Одеської області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

02.09.2020 року (вх. №34573/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса

Ухвалою суду від 30.09.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України.

07.10.2020 року (вх.№41587/20) від представника Міністерства оборони України до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини пов`язані з правом користування житловим приміщенням.

Розглядаючи клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження по справі №420/7793/20, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Верховний Суд в постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 підкреслив, що участь у спорі суб`єкта владних повноважень як сторони справи ще не означає, що таки спір є публічно-правовий. При визначенні виду судочинства необхідно з`ясувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Необхідно також враховувати який спосіб захисту порушеного права обирається у позові.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.04.2018р. у справі №817/1048/16, від 14.03.2018р. у справі №396/2550/17, від 11.04.2018р. у справі №554/14813/15-ц, від 15.05.2018р. у справі №686/22036/15-ц та ін. наголошувалось на тому, що у разі, якщо вимоги є похідними від спору щодо майна або майнових прав, має розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства (в залежності від порядку цивільного або господарського судочинства, так як такі спори за своїм характером є приватноправовими).

Відтак, суд вважає, що спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядження майном, адже ініційований позивачем спір щодо реєстрації місця проживання має цивільно-правову природу, оскільки спрямований на зміну (виникнення) цивільних прав останньої.

Отже, даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 337/2535/2017, від 12.12.2018 у справі № 826/8687/16, від 10.04.2019 у справі № 826/3620/17, від 19.02.2020 у справі № 161/20662/18, від 19.08.2020 у справі № 420/6332/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 243, 256, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №420/7793/20 за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, також роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала підлягає оскарженню у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Корой С.М.

.