Рішення № 92245976, 15.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8609/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31), за участю 3-ї особи – товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) про визнання протиправною та скасування постанови від 17.08.2020 року ВП № 62825672,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, за участю 3-ї особи – товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 17.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62825672 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 16.07.2020 року за реєстром №11009.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач засобами поштового зв`язку 28.08.2020 року отримав постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича від 17.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62825672 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 16.07.2020 року за реєстром №11009. На думку позивача, відповідачем – приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем порушено вимоги ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем проживання та перебування позивача. Так, позивач зазначає, що він проживає та зареєстрований у м. Южне Одеської області з 14.03.2005 року та постійно працює у ПАТ «Одеський припортовий завод». За твердженням позивача, будь-якого майна та роботи у м. Києві у нього немає.

13.10.2020 року від відповідача – приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив про правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2020 року ВП№62825672, з огляду на те, що у виконавчому написі нотаріуса зазначена наступна адреса проживання боржника – ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . Окрім того, як вказує відповідач, зазначена адреса також міститься у заяві про відкриття виконавчого провадження, яку подано стягувачем ТОВ «Вердикт Капітал».

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року відкрито провадження у справі №420/8609/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, за участю 3-ї особи – товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” про визнання протиправною та скасування постанови від 17.08.2020 року ВП № 62825672, та вирішено здійснювати розгляд справи з урахуванням особливостей, встановлених ст.287 КАС України.

Обставини справи.

Відповідно до копії паспорта позивача - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ УМВС України в Одеській області від 01.07.1997 року, місце проживання останнього з 14.03.2015 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем 17 серпня 2020 року винесено постанову ВП№62825672 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса №11009 від 16.07.2020 року.

У вказаній постанові зазначені дві адреси боржника – ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів справи, оскаржувану постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 17 серпня 2020 року ВП№62825672 про відкриття виконавчого провадження направлено відповідачем на поштову адресу позивача, 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Нобовілярська, буд. 26, кв. 42.

Не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 17 серпня 2020 року ВП№62825672, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ, примусовому виконанню підлягають, зокрема, рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частинами 1, 2 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 2 т. 24 Закону № 1404-VIIІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).

В силу приписів ст. 1 Закону № 1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону № 1403-VIII, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Частинами 1, 2 ст. 25 Закону № 1403-VIII передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Разом з тим, п. 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ).

За приписами п. 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи доказами, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Аналіз вище зазначених правових норм, дає підстави для висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі №580/3311/19, яка, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, є обов`язковою для врахування.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що дійсна адреса проживання та реєстрації є: АДРЕСА_3 .

Суд зауважує, що в оскаржуваній постанові міститься, зокрема інформація про місце проживання позивача за двома адресами: « АДРЕСА_1 .» та « АДРЕСА_4 ».

При цьому, судом встановлено, що відповідно до копії паспорта позивача - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ УМВС України в Одеській області від 01.07.1997 року, місце проживання останнього з 14.03.2015 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд зауважує, що наявність будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) до матеріалів справи не додано.

За таких підстав, суд доходить висновку, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до її виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить Закону № 1404-VІІІ та Інструкції № 512/5.

Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, відтак, суд доходить висновку, що таке рішення державного виконавця є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», отже, спірна постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Щодо твердження відповідача у відзиві, що у виконавчому написі №11009 від 16.07.2020, вчиненому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , а тому у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, то суд відхиляє такі твердження, оскільки факт проживання позивача за вказаною адресою не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Так, відповідно до даних кредитного договору №2006-000004ФО076С від 13.09.2006 року, місце проживання позивача ОСОБА_1 також визначено за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, відповідно до отриманої інформації від Державної фіскальної служби України, наданої на запит №84930618 від 17.08.2020 року в межах виконавчого провадження №62825672, підтверджено отримання доходу позивачем у ПАТ «Одеський припортовий завод», який знаходиться по вул. Заводська, 3 у м. Южне Одеської області, у зв`язку з чим відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника від 16.09.2020 року ВП№62825672.

Частиною 5 ст. 24 Закону № 1404-УІІІ встановлено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31), за участю 3-ї особи – товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) про визнання протиправною та скасування постанови від 17.08.2020 року ВП № 62825672. - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 17.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62825672 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 16.07.2020 року за реєстром №11009.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_2 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.