Ухвала суду № 92245969, 15.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5041/20

У Х В А Л А

15 жовтня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача – Александрової Н.М. (згідно ордеру),

розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 червня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 від 07.05.2020 року №175-к Державної служби морського та річкового транспорту України;

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Верхньодніпровського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України;

3. Стягнути з Державної служби морського та річкового транспорту України (код ЄДРПОУ 41886120) на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням проведених виплат;

4. Стягнути з Державної служби морського та річкового транспорту України (код ЄДРПОУ 41886120) на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу на підставі п.1 ч.6 ст.12 КАС України. Витребувано у Державної служби морського та річкового транспорту України: довідку про розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 ; докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом від 07.05.2020 року №175-к Державної служби морського та річкового транспорту України та вручення позивачу його копії.

14 липня 2020 року ухвалою суду витребувано у Державної служби морського та річкового транспорту України: довідку про розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 ; докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом від 07.05.2020 року №175-к Державної служби морського та річкового транспорту України та вручення позивачу його копії; належним чином засвідчені копії доказів на підтвердження вакантності чи зайнятості посади начальника Верхньодніпровського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України; належним чином засвідчену копію штатного розпису Державної служби морського та річкового транспорту України на 2019 рік. Зобов`язано Державну службу морського та річкового транспорту України надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані судом докази у строк до 01 вересня 2020 року. Продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 вересня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 . Клопотання позивача задоволено та відкладено підготовче засідання. У задоволенні клопотання представника Державної служби морського та річкового транспорту України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначеному на 03.09.2020 року о 10.00 год. з Окружним адміністративним судом міста Києва – відмовлено.

14 вересня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/5041/20 до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року задоволено клопотання відповідача про участь у справі в режимі відеоконференції у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва.

12 жовтня 2020 року під час судового розгляду справи по суті в режимі відеоконференції від відповідача Державної служби морського та річкового транспорту України з`явилась ОСОБА_3 , яка на підтвердження своїх повноважень надала до суду:

- копію посвідчення заступника директора департаменту – начальнику відділу претензійно-правової роботи Департаменту правового забезпечення Державної служби морського та річкового транспорту України № 0184 від 25.05.2020 року;

- копію довіреності № 583/04/14-20 від 20.05.2020 року, виданою Державною службою морського та річкового транспорту України на уповноваження ОСОБА_4 бути представником відповідача з обмеженням щодо відмови від позову, визнання позову (повністю або частини позовних вимог), збільшення або зменшення позовних вимог, укладання мирової угоди, яка діє до 31.12.2020 року;

копію посадової інструкції державного службовця категорії «Б», затверджена в.о. голови Державної служби морського та річкового транспорту України від 28.04.2020 року.

У судовому засіданні представник позивача щодо допуску ОСОБА_3 до участі у справі у якості представника Державної служби морського та річкового транспорту України заперечувала з підстав, що справа стосується звільнення та поновлення позивача на посаді, яка відноситься до посад державної служби категорії «Б», тобто такої, що займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Вирішуючи питання щодо допуску ОСОБА_4 до участі у судовому засіданні по даній справі в якості представника Державної служби морського та річкового транспорту України, суд зазначає наступне.

За положеннями частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року за №1401-VIII, згідно якого Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що: «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку, передбачених статтею 44 КАС України, процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до зазначеного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Враховуючи те, що документів, що свідчать про те, що Нечипоренко Ніна Сергіївна є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва не надано, суду не надано доказів щодо належного уповноваження ОСОБА_3 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 ст.12 КАС України передбачено перелік справ незначної складності, у тому числі це справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Посада позивача, з якої він був звільнений, належить до посад державної служби категорії «Б». Тобто, позивач відносився до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище за переліком примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, відповідно до закону ця справа не є справою незначної складності, тому відповідач повинен представляти свої інтереси в суді першої інстанції або через адвоката, або через особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, про що наявні відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки документів, які свідчать про те, що Нечипоренко Ніна Сергіївна є адвокатом або особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво Державної служби морського та річкового транспорту України у порядку її самопредставництва не надано, то у допуску ОСОБА_3 як представника Державної служби морського та річкового транспорту України до участі у судовому засіданні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 173, 195, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У допуску ОСОБА_3 як представника Державної служби морського та річкового транспорту України до участі у судовому засіданні, призначеному на 12.10.2020 року о 15:00 по справі №420/5041/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко