Рішення № 92245934, 15.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7485/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні трудової пенсії за рішенням від 18.02.2020 року №15525000646464;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, які були додані до заяви 14.02.2020 року №1473, з 09.02.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона через свого представника звернулася 14.02.2020 р. до відповідача із заявою №1473 про призначення трудової пенсії за віком, до якої були додано: нотаріально завірену копію трудової книжки, паспорт.

Позивачкою через свого представника 11.06.2020 р. було отримано лист відповідача від 04.06.2020 р. №1500-0217-8/33704, до якого додано рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.02.2020 р. №15525000646464. Відмову аргументовано посиланням на п. 2.22 та п. 2.1. розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р №22-1.

Позивач вказала, що на день подання заяви про призначення їй пенсії, вона досягла 60 років і мала стаж роботи 17,5 років. За статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років, тому вона має право на призначення відповідачем пенсії у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що були додані до заяви про призначення трудової пенсії за віком від 14.02.2020 р. №1473.

Ухвалою від 12.08.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, в порядку ст..262 КАС України. Учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .

02.09.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві відповідач зазначив, що представник позивача Бейгельзімер М.Г. звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 та надав копію паспорта Бейгельзімера М.Г., довіреність від 22.06.2019 року, документи німецькою мовою на 2 арк., надруковану копію трудової книжки, завірену нотаріусом 22.04.1992 року. Інших документів, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, представником позивача не надавалось.

У заяві від 14.02.2020 року зазначаються відомості про відсутність паспорта та ідентифікаційного номера платника податків у ОСОБА_1 .

Відповідач вказав, що відповідно до розділу II Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000; 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи.

Представником позивача не було надано вищезазначені документи. Нотаріально завірена копія трудової книжки 22.04.1992 року не є достатньою підставою для призначення пенсії.

Відповідач зазначив, що відповідно до записів у копії трудової книжки, було встановлено, що страховий стаж позивача складає 16 років 10 місяців. Відповідно до ст.26 Закону №1058 особа має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу на момент настання 60 років - не менше 15 років. Страхового стажу позивача достатньо для виходу на пенсію за віком відповідно до положень Закону №1058.

Згідно з п.3 Порядку №22-1 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні потрібні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, для призначення пенсії позивачу необхідно надати заяву встановленого зразка та всі необхідні документи, визначені Порядком №22-1.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає в Німеччині, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 , виданого 10.03.2011 року, та копією німецького посвідчення особи, виданого 09.10.2015 року за № НОМЕР_2 (а.с. 8, 60-61).

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача – Бейгельзімером Марком Гдальєвичем в інтересах ОСОБА_1 до Приморського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 14.02.2020 року було подано заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. До заяви було додано копію трудової книжки ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , довіреність ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується копією заяви № 1473 про призначення пенсії та розпискою-повідомленням, що надані до суду як позивачем, так і відповідачем (а.с. 5, 36, 37).

18 лютого 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №155250006464 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . У рішенні, зокрема, вказано, що розглянувши заяву №1473 від 14.02.2020 р. щодо призначення пенсії за віком та надані документи (паспорт довіреної особи гр. ОСОБА_2 ; довіреність від 22.06.2019 р.; документи німецькою мовою на 2 арк., надрукована копія трудової книжки, завірена нотаріусом 22.04.1992 р.) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає в Німеччині (місце реєстрації - Німеччина), у відповідності до статті 26 та п.5 статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, в призначенні пенсії відмовлено. У відповідності до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно. У відповідності до п.1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації). Пунктом 2.22 Порядку зазначено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування, іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання. Крім того, до документів, виданих іноземною мовою, необхідно надати переклад на українську мову, посвідчений нотаріально. Згідно з п.2.1 розділу ІІ вищевказаного Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637; довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (за бажанням); документи про місце проживання (реєстрації) особи. У рішенні зазначено, що для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком рекомендовано звернутись до Приморського відділу обслуговування громадян, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 60, та надати документ, що підтверджує громадянство України та постійне місце проживання на території України, та інші необхідні документи до 13.05.2020 р. У разі надання необхідних документів до 13.05.2020 р. ОСОБА_1 буде призначено пенсію з дати виникнення права. Якщо документи буде надано пізніше 13.05.2020 р., пенсію буде призначено з дати повторного звернення (а.с. 10).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.8 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з ч.1 ст.44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі – Порядок №22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу);

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до п.2.22 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Як передбачено п.2.9 Порядку №22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача – Бейгельзімером Марком Гдальєвичем в інтересах ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду 14.02.2020 року було подано заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. До заяви було додано посвідчену нотаріально копію трудової книжки позивачки, копію паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , довіреність, документи німецькою мовою на двох аркушах.

Таким чином, представником позивача до органу Пенсійного фонду не було надано всіх документів, передбачених пунктами 2.1, 2.22 Порядку №22-1, а саме: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, згідно наведеного вище п.2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), проте паспорту позивачки разом з його перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку, представником позивача до органу Пенсійного фонду також надано не було.

22.09.2020 року представником позивача до суду надано копію паспорта ОСОБА_1 разом з перекладом на українську мову (а.с. 60-61). При цьому суд зазначає, що при зверненні до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії паспорт позивачки з перекладом українською мовою представником позивача надані не були.

Суд бере до уваги доводи позивача про рівність конституційних прав громадян, незалежно від їх місця проживання, у том числі і права на пенсійне забезпечення, тому вимога відповідача надати документ про реєстрацію місця проживання в Україні, на думку суду, є безпідставною. Проте ненадання позивачкою (або її представником за довіреністю) вищевказаних судом документів свідчить про обгрунтованість рішення відповідача від 18.02.2020 року №15525000646464 про відмову позивачу в призначенні пенсії.

При цьому суд не бере до уваги доводи представника позивача щодо розміру пенсії, в якому він просить зобов`язати відповідача пенсію призначити (не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність) оскільки розмір пенсії наразі не є спірним через те, що позивачу взагалі відмовлено в її призначенні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача. При цьому, відповідачем доведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржуване рішення відповідає усім вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а тому рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 18.02.2020 року №15525000646464 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданий 10.03.2011 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні трудової пенсії за рішенням від 18.02.2020 року №15525000646464; та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, які були додані до заяви 14.02.2020 року №1473, з 09.02.2010 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів