Ухвала суду № 92245819, 16.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7756/20

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

16 жовтня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (пр. В. Чорновола, 4, м. Львів, 79019) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22 січня 2020 року № 13-1081/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03), яка знаходиться на території Соколянської сільської ради Буського району Львівської області за межами населених пунктів;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39769942) протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по даній справі звіт про його виконання до суду.

Ухвалою судді від 25 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Після відкриття провадження у справі суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України, зважаючи на наступне.

До позовної заяви позивач долучив копію посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 18 листопада 2015 року Управлінням персоналу штабу військової частини А1314 відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 25 вересня 2020 року суддя зазначив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551-ХІІ).

У статті 22 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Як уже було зазначено вище перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

Так, абзацом першим пункту 14 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Предметом позову у цій справі є оскарження позивачем наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22 січня 2020 року № 13-1081/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Соколянської сільської ради Буського району, орієнтовним розміром земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Отже, предмет спору у цій справі не стосується питання першочергового відведення позивачу земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва чи городництва, а стосується питання відведення позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що не охоплюється правовим регулюванням норми абзацу першого пункту 14 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ в контексті права позивача, як учасника бойових дій на її першочергове відведення.

Крім цього, у позовній заяві позивач не зазначає, як підставу позову саме порушення відповідачем спірним наказом його права на першочергове відведення йому земельної ділянки, як учаснику бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 14 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

Таким чином, з урахуванням предмету та підстав позову ця адміністративна справа не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій в контексті положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому за таких обставин на нього не поширюється пільга, передбачена пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» згідно з якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2102 гривні.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку позивач має сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн. за заявлену позовну вимогу немайнового характеру.

Також 13 жовтня 2020 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 52486).

Вказана заява мотивована тим, що за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 12 грудня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області прийнято спірний наказ від 22 січня 2020 року № 13-1081/16-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Соколянської сільської ради Буського району, орієнтовним розміром земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до Журналу реєстрації поштових відправлень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області вищезазначений наказ надісланий позивачу 23 січня 2020 року. З огляду на наведене представник відповідача зазначає про те, що відсутні підстави вважати, що позивач, права свободи та інтереси якого порушені спірним наказом, дізнався про його наявність 15 липня 2020 року. Вважає, що позивач про порушення свого права дізнався або повинен був дізнатися ще з 23 січня 2020 року, а саме з моменту отримання оскаржуваного наказу, однак з цим адміністративним позовом до суду звернувся лише 18 вересня 2020 року, тобто з порушенням встановленого КАС України строку звернення до суду.

Представник відповідача зауважує, що позивач не надав жодних доказів про те, що саме ця копія конверта, яка додана до позовної заяви є копією конверта, у якому надійшов оскаржуваний наказ. Більше того, вхідний номер « 27» із датою 15.07.2020, написаний від руки на конверті не є підтверджуючим доказом отримання оскаржуваного наказу позивачем чи його представником. Крім того, копія конверта, яка долучена представником позивача, адресована представнику в інтересах громадян за адресою вул. Пушкіна, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, а оригінал оскаржуваного наказу направлено безпосередньо позивачу 23 січня 2020 року у чітко встановлений законодавством строк.

Також представник відповідача звертає увагу на те, що ідентичний конверт з тим самим вхідним номером та датою надходження доданий до позовних заяв у інших справах, а саме № 160/10982/20, № 160/10983/20 та № 380/7794/20, а тому, на його думку, наявні підстави вважати, що копія конверта, яка додана до позовної заяви у цій справі не є копією конверта, у якому надійшов оскаржуваний наказ позивачу, відтак його достовірність ставиться під сумнів.

Враховуючи вищевикладене, просить адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, з урахуванням наведеного позивачу слід подати до суду заяву з поясненням щодо строку звернення до суду або клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням відповідних доказів поважності його пропуску.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивачу необхідно подати до суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі, який становить 840,80 грн., пояснення щодо строку звернення до суду або клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням відповідних доказів поважності його пропуску, у зв`язку з чим відповідно до частини 13 статті 171 КАС України позовну заяву належить залишити без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі, який становить 840,80 грн.;

- пояснення щодо строку звернення до суду або клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням відповідних доказів поважності його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Клименко О.М.