Рішення № 92245739, 15.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5683/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача не прибув,

від відповідача Ільчишин Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс Планета Здоров`я» до Приватного виконавця Ільчишин Любов Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс Планета Здоров`я» (далі – позивач, ТОВ «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планету Здоров`я») з позовною заявою до Приватного виконавця Ільчишин Любов Володимирівни (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62554861;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №62554861;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62554861.

В обґрунтування позову зазначено про те, що приватний виконавець не належним чином перевірила відповідність виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», що спричинило винесення вказаних постанов.

Зі змісту п. 1.6 мирової угоди у справі №914/1343/19 від 26.09.2019 у випадку порушення боржником п. 2.1 цієї мирової угоди щодо строків оплати грошових коштів, ц. 1.5 цієї мирової угоди втрачає законну силу, і у боржника виникає обов`язок по оплаті на користь кредитора всієї суми боргу у розмірі 1303657,33 грн. до 31.12.2019. У цьому пункті відсутні зобов`язання щодо сплати якоїсь основної суми боргу.

Вважаючи оскаржувані постанови протиправними та такими, що слід скасувати, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Одночасно із позовною заявою позивач 20.07.2020 подав заяву про забезпечення позову №35752 шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про арешт коштів боржника ВП №62554861, виданої 14.07.2020.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 14.07.2020 про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №62554861.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 28.05.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

27.07.2020 за вх.№37195 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.08.2020 за вх. №7172ел. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /арк.спр.71-73/. Стосовно протиправності винесення постанови про стягнення основної винагороди зазначено, що виконавцем 14.07.2020 винесено постанову про стягнення основної винагороди за наступним розрахунком: 521462,93/10=52146,29 грн. – сума основної винагороди.

Зазначає, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови про стягнення основної винагороди вчинені відповідно до чинного законодавства, в межах повноважень приватного виконавця, при цьому право скаржника не було порушене, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

З врахуванням думки відповідача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача, проти чого застережень не висловлено, з врахуванням приписів ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд продовжив розгляд справи за даною явкою сторін.

Суд заслухав пояснення відповідача, з`ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і відзив на позов та ті, які мають інше значення для вирішення справи, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та -

в с т а н о в и в :

Господарським судом Львівської області постановлено ухвалу від 26.09.2019 у справі №914/1343/19 за позовом Приватного підприємства «КИТ-СВІТ» до ТОВ «ОКП Планета Здоров`я» про стягнення 1363657,33 грн.

Відповідно до вказаної ухвали затверджено мирову угоду, згідно з якою її предметом є врегулювання спору та припинення провадження по справі №914/1343/19 шляхом укладання цієї мирової угоди.

Боржник визнає і підтверджує свою заборгованість перед Кредитором, що виникла у відповідності до укладеного між Сторонами Договору поставки №10/01 від 10.01.2019 у розмірі 1303657,33 грн.

Сторони дійшли згоди, що Боржник добровільно сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Кредитора наступні грошові суми:

1) Боржник сплачує 60% від суми основного боргу, що становить 782194,40 грн.;

2) окрім суми боргу, зазначеного у п.1), н.1.3, цієї мирової угоди, відповідач відшкодовує позивачу судові витрати позивача по сплаті судового збору та адвокатських послуг в сумі 34454,86 грн.

Загальна сума, яка підлягає сплаті за даною Мировою угодою становить 816649,30 грн. Кінцевий термін оплати - до 25.12.2019.

Після сплати суми 816649,30 грн., в порядку передбаченому п. 2.1. цієї мирової угоди, грошові зобов`язання Боржника за цією Угодою вважаються припиненими.

Кредитор в свою чергу відмовляється від стягнення з Боржника 40% основного боргу в сумі 521462,93 грн.

У випадку порушення Боржником п. 2.1. цієї мирової угоди, щодо строків оплати грошових коштів, ц. 1.5. цієї мирової угоди втрачає законну силу, у Боржника виникає обов`язок по оплаті на користь Кредитора всієї суми боргу в розмір 1303657,33 грн. до 31.12.2019.

Сума визначена в п.1.3 Угоди виплачується Боржником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора згідно до графіка:

- 400000,00 грн. - до 04.10.2019 включно;

- 138883,10 грн. - до 25.10.2019 включно;

- 138883,10 грн. - до 25.11.2019 включно;

- 138 883,10 грн. - до 25.12.2019 включно;

При цьому, у випадку недотримання Боржником терміну оплати, вказаного в п. 1.3 цієї Угоди, Кредитор має право на примусове стягнення грошових коштів, згідно до законодавства України /арк.спр.80-83/.

13.07.2020 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. надійшла заява про відкриття виконавчого провадження від приватного підприємства «Кит-Світ» /арк.спр.78-79/

14.07.2020 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №62554861 з виконання ухвали №914/1343/20, виданого 26.09.2019 Господарським судом Львівської області. Залишок суми заборгованості за виконавчим документом станом на день відкриття виконавчого провадження становить 512462,93 грн. Згідно з п. 3 постанови вирішено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 52146,29 грн. /арк.спр.86-87/ Стягувач – ПП «КИТ-СВІТ», Боржник – ТОВ «ОКП Планета Здоров`я».

Відповідно до постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62554861 від 14.07.2020 постановлено стягнути з боржника основну винагороду у сумі 52146,29 грн. /арк.спр.93/

Цього ж дня приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №6255486, відповідно до якої постановлено стягнути витрати пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 338,88 грн. /арк.спр.91/

Постановою приватного виконавця від 14.07.2020 ВП №62554861 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належить боржнику /арк.спр.95/.

Надалі вказану постанову скеровано у банківські установи для виконання.

21.07.2020 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних /арк.спр.108-109/

27.07.2020 від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження /арк.спр.111/.

29.07.2020 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника ВП №62554861.

Ухвалами Господарського суду Львівської області від 05.08.2020 у справі №914/1343/20 у задоволенні скарги про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 14.07.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №62554861; скаргу про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 14.07.2020 про арешт коштів боржника ВП №62554861 задоволено частково; знято арешт з банківського рахунку, відкритого в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в частині, що призначений для виплати заробітної плати боржника та інших виплат працівникам та обов`язкових виплат до бюджету, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу львівської області Ільчишин Л.В. від 14.07.2020 про арешт коштів боржника ВП №62554861. У задоволенні решти скарги відмовлено. Відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа – ухвали Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі №914/1343/19, таким, що не підлягає виконанню /арк.спр.141-144, 145-152/

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у справі №914/1343/19 ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2020 у справі №914/1343/19 (про відмову у визнанні виконавчого документа – ухвали Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі №914/1343/19, таким, що не підлягає виконанню) залишено без змін; апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач все ж вважаючи протиправною постанову від 14.07.2020 про стягнення з боржника основної винагороди, ВП №62554861, такою, що порушує його права, для її оскарження звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документі, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

З огляду на приписи ч. 2 ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі Закон №1403-VIII) приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно з ч.ч. 1-4, 7 ст. 31 Закону №1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Пунктом 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону №1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Частиною 1 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Судом встановлено, що доказів фактичного виконання зобов`язань за ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі №914/1343/19, за якою відкрито ВП №62554861 станом на момент розгляду цієї справи не надано. З матеріалів виконавчого провадження встановлено вжиття приватним виконавцем заходів спрямованих на виконання вказаного вище документа: арешт коштів, розшук майна боржника тощо /арк.спр.76-132/.

Суд зазначає, що при зверненні до суду із цим позовом, так і в ході судового розгляду позивач не навів жодних аргументів протиправності дій щодо винесення приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди чи протиправності самої постанови від 14.07.2020 чи розрахунку основної винагороди.

Особливу увагу суд звертає на те, що відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 05.08.2020 у справі №914/1343/19 відмовлено у задоволенні скарги про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. про відкриття ВП №62554861, п. 3 якої постановлено стягнути з боржника – позивача винагороду приватного виконавця у розмірі 52146,29 грн.

З огляду на викладене, підстав для визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 14.07.2020 не встановлено.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши оскаржувану у межах цієї справи постанову від 14.07.2020 судом встановлено її відповідність вищевказаним критеріям.

З врахуванням викладеного, позивачем не підтверджено долученими до матеріалів справи письмовими доказами протиправності оскаржуваної постанови від 14.07.2020 у ВП №62554861, в той час як відповідачем повністю спростовано вимоги позовної заяви, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2020.

Суддя Кравців О.Р.