Рішення № 92245730, 16.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.005602

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивачка) 29.10.2019 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з вимогою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі десяти пенсій, які не підлягають оподаткуванню відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За час розгляду справи позивачка змінила представника та кілька разів уточнювала позовні вимоги щодо періодів, які слід зарахувати до спеціального страхового стажу, для призначення допомоги просить суд зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального страхового стажу такі періоди: - період навчання у Самбірському педагогічному училищі Львівської області з 01.09.1977 по 30.06.1979; -стаж роботи за сумісництвом на посаді викладача стилістики ділового мовлення Самбірського педучилища з 24.01.2000 по 14.03.2000, а також на посаді вчителя початкових класів Дубрівської НСШ з 11.09.2000 по 12.11.2001; - стаж роботи на посаді заступника директора з виробничої роботи з правом викладання Самбірського державного педагогічного коледжу імені ОСОБА_2 .

Позовні вимоги позивачі обґрунтовано такими обставинами (а.с. 5-9, 85-89): позивачці 16.05.2019 призначено пенсію за віком; ОСОБА_1 вказує, що на день призначення пенсії у неї було понад 30 років спеціального (педагогічного) стажу, тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачка звернулася до Самбірського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом, на день її призначення відповідно до пункту п. 71 Прикінцевих положень цього Закону. З листа ГУ ПФУ у Львівській області №43/46/О-20/1103-06 від 05.09.2019 позивачці стало відомо, що відповідач відмовив їй у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій з тих підстав, що спеціальний страховий стаж заявниці становить 28 років 8 місяців 14 днів та є меншим за необхідні для призначення допомоги 30 років. Позивачка з таким підходом не погоджується та вважає, що до спеціального страхового стажу мають бути зараховані вказані вище періоди навчання, роботи за сумісництвом на посаді вчителя початкових класів Дубрівської НСШ та викладача Самбірського педучилища, а також на посаді заступника директора з виробничої роботи.

Відповідач позов не визнає, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, додаткові пояснення та заперечення на заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 40-45, 67-69,167-170), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Заперечення відповідача зводяться до того, що страховий стаж ОСОБА_1 на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ становить 28 років 08 місяців 14 днів. Відповідач не зарахував період до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 : - період навчання з 01.09.1977 по 30.06.1979 у Самбірському педагогічному училищі Львівської області, зазначивши, що такий період зараховується до трудового, а не спеціального стажу позивачки; - період роботи з 01.09.2009 по 30.08.2010 на посаді заступника директора з виробничої практики Самбірського державного педагогічного коледжу ім. Івана Филипчака, оскільки посада заступника директора з виробничої практики не передбачена Переліком закладів і установ освіти та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Щодо періодів роботи з 11.09.2000 по 12.11.2001 за сумісництвом на посаді вчителя початкових класів Дубрівської НСШ, з 24.01.2000 по 14.03.2000 за сумісництвом на посаді викладача стилістики ділового мовлення Самбірського педучилища, то такі взагалі не розглядалися при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги (такі обставини не відображені ані в трудовій книжці, ані в індивідуальних відомостях про застраховану особу (формі ОП-5), а також не повідомлялися заявницею при зверненні за призначенням допомоги).

В судовому засіданні 24.09.2020 суд заслухав промови учасників справи, дослідив за їх участі письмові докази та ухвалив постановити рішення суду 16.10.2020 в порядку письмового провадження.

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

18.07.2019 Самбірський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ у Львівській області прийняв рішення №133650001723 про призначенні пенсії, відповідно до якого з 16.05.2019 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Загальний стаж на день призначення пенсії за віком становив 41 рік 6 місяців 12 днів (а.с. 47).

20.08.2019 позивачка звернулася до відповідача із заявою від 20.08.2019, просила виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 21).

Листом №43/46/О-20/1103-06 від 05.09.2019 відповідач відмовив позивачці у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій з тих підстав, що у заявниці відсутній необхідний спеціальний страховий стаж (30 років) на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 22-23). В листі орган ПФУ вказав, що страховий стаж ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 28 років 08 місяців 14 днів: - з 20.09.1979 по 31.08.1984 - старша піонервожата Самбірської середньої школи №2; - з 01.09.1984 по 02.09.1999 – вчитель класу шестиліток та вчитель початкових класів СШ №2; - з 31.08.2010 по 31.05.2019 – заступник директора з навчально-виробничої роботи Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака».

В листі зазначено, що згідно записів трудової книжки з 02.09.1999 по 01.11.2000 ОСОБА_1 працювала на посаді методиста методичного кабінету відділу освіти Самбірської райдержадміністрації, з 02.11.2000 по 31.08.2009 на посаді заступника директора інформаційно-методичного центру відділу освіти Самбірської райдержадміністрації, з 01.09.2009 по 30.08.2010 на посаді заступника директора з виробничої практики Самбірського державного коледжу імені Івана Филипчака, відповідно до диплому з 01.09.1977 по 30.06.1979 навчалася у Самбірському педагогічному училищі Львівської області. Відповідач зазначив, що періоди роботи на цих посадах не передбачені Переліком, навчання в Самбірському педагогічному училищі не зараховується до страхового стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Пунктом 71 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, котрий визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Порядок № 1191).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» №909 від 04.11.1993 (далі – Постанова №909), відповідно до якої затвердив Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Відповідно до цієї постанови до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Частина перша статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII визначає невід`ємними складниками системи освіти такі: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР (далі – Закон №103/98-ВР) професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя. Професійна (професійно-технічна) освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (далі – Закон № 103/98-ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі – Закон №1556-VII) заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей (пункт 7) частини першої статті 1).

В Україні, відповідно до статті 28 Закону №1556-VII діють заклади вищої освіти таких типів: університет; академія, інститут та коледж. Коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Статус коледжу отримує заклад освіти (структурний підрозділ закладу освіти), в якому обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра становить не менше 30 відсотків загального ліцензованого обсягу.

Відповідно до статті 53 Закону №1556-VII науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність; педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 №963 (далі – Постанова №963) затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, відповідно до котрого посада заступника вищого навчального закладу I та II рівня акредитації з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи належить до посад педагогічних працівників.

Верховний Суд при розгляді судових справ щодо аналогічних правовідносин дійшов висновку, що стаж роботи на посадах педагогічних працівників має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що така посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909; на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963 (постанови від 22.05.2018 у справі № 308/5434/17, від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 22.03.2019 у справі №682/2177/17, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17).

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими міркуваннями та мотивами:

визначальними умовами для виплати особі одноразової грошової допомоги є досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу на посадах в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років (при цьому якщо до цього особа не отримувала будь-яку пенсію), для жінок - 30 років.

Загальний стаж ОСОБА_1 на день призначення пенсії за віком становив 41 рік 6 місяців 12 днів, до цього часу вона не отримувала будь-яку пенсію.

ПФУ визнав наявність в ОСОБА_1 спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів пункту «е»- «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 28 років 08 місяць 14 днів) та не зарахував до цього стажу періоди навчання ОСОБА_1 з 01.09.1977 по 30.06.1979 у Самбірському педагогічному училищі Львівської області, а також роботи з 01.09.2009 по 30.08.2010 на посаді заступника директора з виробничої роботи Самбірського державного коледжу імені ОСОБА_2 . Мотиви відповідача зводяться до того, що період навчання зараховується до трудового стажу, проте не зараховується до спеціального (педагогічного) стажу, а посада заступника директора з виробничої роботи не передбачена Переліком закладів і установ освіти та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Питання щодо зарахування до спеціального стажу періодів роботи по сумісництву ПФУ не розглядав, оскільки такі обставини не зафіксовані ані в трудовій книжці, ані в інших наданих заявницею чи наявних в розпорядженні ПФУ документах, а заявниця не повідомляла про такі факти при зверненні про призначення їй одноразової допомоги.

Оцінюючи аргументи сторін суд керується такими міркуваннями:

відповідно до диплома НОМЕР_1 ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ) з 01.09.1977 по 30.06.1979 навчалася в Самбірському педагогічному училищі Львівської області за спеціальністю викладання в початкових класах загальноосвітньої школи (а.с. 19). Після закінчення навчання 20.09.1979 прийнята на посаду старшої піонервожатої Самбірської середньої школи №2, на цій посаді попрацювала до 31.08.1984 (а.с. 14).

Норми статті 38 Закону №103/98-ВР визначають, що час навчання у професійно - технічному навчальному закладі повинен бути зарахований до трудового стажу учня/слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за умов: якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяці та якщо особа зарахована на роботу за набутою професією.

Перерва між днем закінчення навчання позивачки (30.06.1979) та днем прийняття на роботу (20.09.1979) не перевищує трьох місяців, а ОСОБА_1 була прийнята на роботу відповідно до її спеціальності (педагогом, стаж роботи з 20.09.1979 по 31.08.1984 зараховано ПФУ до спеціального страхового стажу). За таких обставин період навчання ОСОБА_1 у професійно-технічному навчальному закладі підлягає зарахуванню до спеціального (педагогічного) стажу заявниці, а відмова відповідача суперечить закону.

ОСОБА_1 наказом №115-к 20.08.2009 призначена з 01.09.2009 за контрактом на строк до 31.08.2010 на посаду заступника директора з виробничої роботи Самбірського педагогічного коледжу ім. Івана Филипчака. Відповідно до архівної довідки комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака» від 02.01.2020 №04-05/02 зазначено, ОСОБА_1 була прийнята на посаду директора з виробничої роботи коледжу з 01.09.2009 за контрактом на строк до 31.08.2010 з правом викладання педагогічних відвідувань в базових школах та методики розвитку мовлення в групах дошкільного виховання з навантаженням відповідно до тарифікації та окладом згідно кваліфікаційної категорії «Освіта вища, вчитель вищої категорії» (а.с. 59). Довідкою комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака» від 30.01.2020 № 04-12/39 засвідчено факт роботи ОСОБА_1 протягом 2009-2010 навчальних років на посаді директора з виробничої роботи та встановлення ОСОБА_1 в зазначений період педагогічного навантаження як викладачу в обсязі 317 годин, які відповідно до наказу «Про розподіл навчального навантаження викладачів коледжу на 2009-2010 н.р.» №114 від 31.08.2009 були в повному обсязі вичитані (а.с. 107). Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14.06.2000 посада заступника вищого навчального закладу I та II рівня акредитації з виробничої роботи належить до посад педагогічних працівників. Отже, займана ОСОБА_1 посада відповідно до Постанови №963 належала до педагогічних, а позивачка фактично виконувала відповідні функції. За таких обставин суд вважає помилковим покликання відповідача на Постанову №909 та при прийнятті рішення враховує наведені вище усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин Постанови №963 (котрою посада заступника директора з виробничої роботи віднесена до педагогічних), а також враховує ту обставину, що ОСОБА_1 за час роботи на цій посаді фактично мала педагогічне навантаження в розмірі 317 годин. Отже, в період роботи з 01.09.2009 по 30.08.2010 підлягає зарахуванню до спеціального (педагогічного) страхового стажу ОСОБА_1 .

Отже, відповідач необґрунтовано не врахував зазначені вище періоди загальною тривалістю 2 роки та 10 місяців (1 рік 10 місяців + 1 рік) до спеціального страхового стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Підсумовуючи викладене, що суд дійшов висновку, що у позивачки наявний достатній спеціальний страховий (педагогічний) стаж (31 рік 6 місяців 14 днів), необхідний для нарахування та виплати грошової допомоги, яка передбачена пунктом 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Щодо періоду роботи ОСОБА_1 за сумісництвом з 24.01.2000 по 14.03.2000 викладачем стилістики ділового мовлення Самбірського педагогічного коледжу імені ОСОБА_2 та з 11.09.2000 по 12.11.2001 вчителем початкових класів Дубрівської НСШ, то суд враховує, що при зверненні до органу ПФУ із заявою про призначення та виплату грошової допомоги ОСОБА_1 не надавала відповідних документів/наказів про її роботу за сумісництвом, при цьому дані трудової книжки ОСОБА_1 таких записів не містять, а в Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) відсутні відомості про проведення ОСОБА_1 таких нарахувань. Відповідні виписки з кадрових наказів позивачка подала вже на стадії підготовчого провадження до суду. Оскільки позивачка не надавала таких документів відповідачу, у нього не було підстав розглядати це питання, а в суду, відповідно, немає підстав аналізувати цей період. Суд також враховує, що з огляду на попередні висновки щодо достатності спеціального стажу ОСОБА_1 розгляд цього питання є недоцільним.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд вважає, що достатнім та ефективним способом відновленням прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення ОСОБА_4 пенсії за віком. Щодо вимог про зобов`язання відповідача зараховувати певні періоди до спеціального стажу, то такі не є належним способом захисту права ОСОБА_1 , а швидше стосуються способу виконання рішення про призначення одноразової допомоги. З огляду на це підстав для задоволення таких позовних вимог немає.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) передбачену пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.