Рішення № 92245609, 15.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/4062/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»,

про скасування постанови.

ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62848550 від 19.08.2020 р. щодо примусового виконання виконавчого напису №7207, виданого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 19.08.2020 р. відкрито виконавче провадження №62848550 з виконання виконавчого напису №7207, виданого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 16 480,42 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд». Позивач вказує, що вона зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , а виконавче провадження відкрито не за місцем її проживання, перебування або знаходження майна. При цьому позивач наголошує на тому, що ніколи не мала майна, розташованого у м. Києві та не проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач припускає, що адреса у м. Києві вигадана приватним виконавцем з метою відкриття виконавчого провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.41-46). Відповідач вказує, що у випадку, коли місце проживання, перебування боржника – фізичної особи та місцезнаходження боржника – юридичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження. Відповідач зауважує, що у виконавчому написі №7207 від 03.07.2020 р. виданому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вказано місце проживання боржника – ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тобто виконавчим документом встановлено, що фактичне місце проживання боржника знаходиться у межах виконавчого округу м. Києва. Окрім того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформацію, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_2 . Відповідач наголошує на тому, що на час вирішення даного спору виконавчий напис №7207 від 03.07.2020 р. є чинним та слугував підставою для відкриття виконавчого провадження, інших документів виконавець не має права вимагати. Відповідач зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2019 р. у справі №511/1342/17. Відповідач вважає, що оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. надійшов виконавчий документ – виконавчий напис №7207 від 03.07.2020 р., виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання. Додатково відповідач вказує, що з огляду на Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже, адреса, яка зазначена в паспорті боржника, саме: АДРЕСА_1 не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживала на день відкриття виконавчого провадження саме в Кіровоградській області, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання без офіційної реєстрації, а тому фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в заяві про примусове виконання вказало місце реєстрації боржника: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 . При цьому у кредитному договорі міститься зовсім інша адреса, яка узгоджується з наданим паспортом, і звідки ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» взяла вказану адресу невідомо і не зрозуміло. Представником позивача наголошено на тому, що у боржника ніколи не було і не має наявного майна, яке розташоване у м. Києві. Крім того, з незрозумілих причин приватним виконавцем вказано фактичне проживання позивача: АДРЕСА_2 , за якою позивач ніколи не проживала та не перебувала. Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст.19 Конституції, п.1 ч.2 ст.9 КАС України, ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправною та підлягає скасуванню (а.с.156-157).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 р. вжито заходи забезпечення адміністративного шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №62848550, відкритому постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 19 серпня 2020 року на підставі виконавчого напису №7207 виданого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість у розмірі 16 480,42 грн. (а.с.17-18).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.21-22). Також зазначеною ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд».

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні (а.с.149).

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги.

Належно повідомлені відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися (а.с.152, 153).

З огляду на ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 15.10.2020 р. (а.с.162) подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.163).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №7207 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованості за кредитним договором 1864/6965DCLRKPT2 від 30.07.2015 р. за період з 14.05.2020 р. по 25.05.2020 р. у сумі 16 480,42 грн. (а.с.52-53, 64-65, 109-110, 121-122). У виконавчому написі вказується, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором 1864/6965DCLRKPT2 від 30.07.2015 р., укладеним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 14/05/2020-ФА від 14.05.2020 р. є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

18 серпня 2020 року представником ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» подано приватному виконавцю Клітченко Оксані Анатоліївні заяву про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем за №7207 від 03.07.2020 р. про стягнення із боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 16 480,42 грн. (а.с.47, 59, 104, 116). До заяви додано платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису №7207 від 03.07.2020 р. та копію довіреності представника стягувача.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 19.08.2020 р. відкрито виконавче провадження №62848550 із виконання виконавчого напису №7207 виданого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 16 480,42 грн. (а.с.70-71, 127-128).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом – Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

На підставі абз.2 ч.1 ст.19 Закону №1404 право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частиною 2 статті 24 Закону №1404 установлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що приватний виконавець наділений правом приймати до виконання виконавчі документи, якщо місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, місцезнаходженням боржника – юридичної особи або місцезнаходженням майна боржника є виконавчий округ у якому здійснює діяльність такий приватний виконавець.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що ОСОБА_2 із 08.04.2019 р. надано право на здійснення діяльності у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, відповідач мала право прийняти до виконання виконавчий напис №7207 виданий 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за умови проживання чи перебування боржника ОСОБА_1 у м. Києві, а також у разі знаходження її майна у м. Києві.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заначено, що виконавче провадження №62848550 відкрито за місцем проживання боржника, зазначеним у виконавчому документі.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Статтею 310 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на місце проживання.

Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

У розумінні абз.2 – 5, 11 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» від 11.12.2003 р. №1382-IV (далі за текстом – Закон №1382) свобода пересування – право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування – право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною 10 статті 6 Закону №1382 визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, фізична особа може мати декілька місць проживання чи перебування, однак реєстрації підлягає лише одне з таких місць за вибором особи.

З огляду на п.3 ч.1 ст.4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника – фізичної особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону №1404 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до п.п.2, 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (далі за текстом – Інструкція №512) виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника – фізичної особи, місцезнаходженням боржника – юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника – юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника – фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться (яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення розпочинається на підставі виконавчого документа за заявою стягувача.

Суд враховує, що Закон №1404 не пов`язує адресу місця проживання чи перебування боржника саме із зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи.

Водночас, обов`язковим реквізитом виконавчого документу, з огляду на приписи п.3 ч.1 ст.4 Закону №1404, є адреса місця проживання чи перебування боржника. При цьому, правильність та достовірність адреси боржника, а також інших відомостей, зазначених у виконавчому документі, засвідчується посадовою особою, яка видає відповідний виконавчий документ, та як наслідок, не підлягає перевірці виконавцем під час відкриття виконавчого провадження. Винятком є випадок, коли наявна розбіжність між адресою місця проживання чи перебування боржника зазначеною у виконавчому документів та адресою, зазначеною стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження. У такому разі підтвердженню підлягає саме адреса місця проживання чи перебування боржника вказана у заяві, а не адреса відображена у виконавчому документі.

Такий висновок цілком узгоджується із змістом ч.1 ст.28 Закону №1404 відповідно до якої боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, зважаючи на зміст Закону №1404 та Інструкції №512, приватний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не наділений повноваженнями щодо перевірки відомостей зазначених у виконавчому документі, у тому числі і щодо адреси місця проживання чи перебування боржника.

Як встановлено судом, у виконавчому написі №7207 виданому 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. зазначено адресу реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 та адресу місця проживання: АДРЕСА_2 .

Таким чином, у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітчтнко Оксани Анатоліївни були правові підстави для прийняття до виконання виконавчого напису №7207 виданого 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., з огляду на наявність у ньому адреси місця проживання у місті Києві, тобто у виконавчому окрузі на який поширюються повноваження відповідача.

Окрім того, суд зауважує на необґрунтованість твердження представника позивача на невідповідність адреси місця реєстрації боржника у заяві про примусове виконання кредитному договору. Так, у заяві про примусове виконання рішення представником стягувача відповідно до виконавчого документа зазначено адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_3 (а.с.47, 59, 104, 116). У кредитному договорі 1864/6965DCLRKPT2 від 30.07.2015 р. зазначена адреса реєстрації позичальника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 (а.с.60-61, 105-106), що підтверджувалося відмітками у паспорті ОСОБА_1 станом на час укладення такого договору (а.с.7). Водночас, за розпорядженням Новомиргородського міського голови Кіровоградської області від 19.02.2016 р. №47 «Про перейменування вулиць АДРЕСА_5 на вулицю ОСОБА_3 .

Більш того, суд враховує, що недотримання приватним виконавцем принципу територіальності у випадку допущення помилки саме посадовою особою, якою видано виконавчий документ, не свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, як і не порушує прав боржника, оскільки визначення суб`єкта виконання є прерогативою стягувача.

Водночас, абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону №1404 визначено, що у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Таким чином, боржник має можливість повідомити виконавцю адресу свого проживання чи перебування за якою він бажає одержувати документи виконавчого провадження.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця Клітченко О.А. про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2020 р. (ВП №62848550) винесена обґрунтовано та на підставі чинного законодавства, а також з дотриманням інших засад визначених ч.2 ст.2 КАС України, не порушує прав позивача як сторони виконавчого провадження, а тому позовна вимога ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Згідно з ч.6 ст.157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст.ст.132, 139, 157, 242-246, 255, 287, 293, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4А, офіс 35-А) про скасування постанови – відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №340/4062/20 втрачають дію з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №340/4062/20.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 15 жовтня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт