Рішення № 92245363, 16.10.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2020 р. справа № 300/1968/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О. Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в розмірі 23 290 грн,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1.1. Короткий зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі, також – відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 23 290 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідача виник податковий борг в загальному розмірі 23 290 грн у зв`язку з несплатою адміністративного штрафу та санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема: фінансова санкція у вигляду штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) без наявної ліцензії – 17 000 грн; фінансова санкція у вигляді штрафу за продаж пива особам, які не досягли 18 років – 6 800 грн (у зв`язку із частковою сплатою платежу, сума до стягнення становить 6 290 грн).

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач, у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) строк, відзиву на позовну заяву не подав.

1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.21-22).

Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Зазначена ухвала суду отримана позивачем 18.08.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "за відмовою адресата від одержання". Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 КАС України, направлена на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі, також – ЄДРЮОФОПТГФ).

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Інших документів на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в строк на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 , відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.07.2020, зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 22.03.2005. Цього ж дня взятий на податковий облік.

Рішенням про застосування фінансових санкцій від 21.06.2018 №0000714001 на підставі адмін. справи за вх.№4178/9 від 07.06.2018 встановлено роздрібну торгівлю алкогольним напоями (пивом) без наявності ліцензії та продаж пива особам, які не досягли 18 років. Згідно з абзацами 5 та 10 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 23800 грн (роздрібна торгівля алкогольними напоями (пивом) без наявності ліцензії – 17000 грн, продаж пива особам, які не досягли 18 років – 6800 грн). Зобов`язано сплатити штраф до бюджету (а.с.6).

Супровідним листом №7292/10/09-19-40-01-20 від 21.06.2018 позивач направив відповідачу для виконання рішення про застосування фінансових санкцій від 21.06.2018 №0000714001. Також повідомлено, що необхідно у 3-денний строк сплатити зазначений штраф. Повідомлено, що в разі невиконання суб`єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду (а.с.7). Рішення та супровідний лист отриманий відповідачем, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.8).

У зв`язку із несплатою штрафу, позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу в якій визначено загальну суму податкового боргу станом на 23.07.2018 в розмірі 23 290 грн. Вимога направлена відповідачу, проте відповідач відмовився від її одержання, що підтверджується довідкою Укрпошти на поштовому відправленні (на звороті а.с.15).

Вказана заборгованість підтверджується даними інтегрованої картки платника податку станом на 23.07.2018 (а.с.16) та довідкою про борг від 24.06.2020 (а.с.5).

У зв`язку із несплатою відповідачем утвореного податкового боргу позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно з приписами частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону (забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років) - 6800 гривень.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 17 вказаного Закону, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

У разі невиконання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Згідно з пунктами 9-13 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790, рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб`єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб`єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

У разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.

Рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування суми штрафу до бюджету.

Рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Пунктом 14.1.175 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ.

Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень застосовано до відповідача фінансові санкції, рішення щодо яких вручене позивачу.

Податкова вимога, підтверджуюча факт наявності податкового боргу щодо сплати фінансової санкції не вручена відповідачу в зв`язку з відмовою в її одержанні, а тому в силу статті 42 ПК України вважається врученою належним чином.

Докази оскарження рішення про застосування фінансових санкцій чи податкової вимоги у матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази сплати фінансових санкцій.

Тому, враховуючи, що податковий борг в розмірі 23 290 грн виник в результаті часткової несплати відповідачем фінансових санкцій, а останнім не подано жодного доказу його сплати в повному обсязі або оскарження його нарахування, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення в повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, 299, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в загальному розмірі 23 290 (двадцять три тисячі двісті дев`яносто) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 43142559;

відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: с. Розтоки, Косівський район, Івано-Франківська область, 78656, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.