Рішення № 92242991, 12.10.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 523/4085/20

н/п 2/766/8222/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12.10.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря Головчиної А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що 24.01.2018 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 15000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв`язку з чим станом на 25.12.2019 року має заборгованість в сумі 34229,24 грн., яка складається з: 24006,89 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1709,51 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 6406,69 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1606,15 грн. штраф (процентна складова). Ухвалою від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, поштовою кореспонденцією (ухвала, повістка, копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів) з штриховим ідентифікатором №7300308337293, які повернулись до суду не врученими з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та оголошенням від 20.08.2020 року розміщеним на офіційному веб-порталі судової влади України. В судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву у строк встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Як встановлено з оглянутої судом анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 24.01.2018 року вбачається, що відповідач, зокрема, підписанням цієї анкети згідно зі ст. 634 ЦК України в повному об`ємі приєднується до Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua і які разом з пам`яткою клієнта і тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого він отримав шляхом самостійного роздрукування. Погодився з збільшеним строком позовної давності, зазначеним в умовах і правилах. Зі змінами Умов і правил надання банківських послуг зобов`язався ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua. В наданому позивачем паспорті споживчого кредиту зазначена наступна інформація: інформація про контактні дані про кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту; додаткова інформація; інші важливі правові аспекти. При цьому назва розділу 3 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» свідчить про те, що споживачу пропонуються певні умови на його розсуд, які влаштовують його при подальшому укладенні договору. На це вказує також зазначення у розділі 7 «Інші важливі правові аспекти» про таке: умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Зі свого боку, споживач підписав цей паспорт споживчого кредитування, зокрема, із вказівкою про те, що він підтверджує отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі і у разі невиконання ним зобов`язань за таким договором. З огляду на вказаний зміст паспорту споживчого кредитування, цей документ не є кредитним договором із узгодженими умовами, а носить лише інформаційний та ознайомлювальний характер та передує укладенню договору між сторонами на прийнятних умовах. Такі дії банку цілком відповідають положенням ЗУ «Про захист прав споживачів» про ознайомлення споживача перед укладенням договору з умовами кредитування (реальна процентна ставка, подорожчання кредиту, сукупна вартість кредиту тощо), що є підготовкою до укладення договору та не заміняє сам договір. На користь вказаному також свідчить запис у паспорті споживчого кредитування, що викладена в ньому інформація зберігає чинність та є актуальною лише до 08.02.2018 року.

З наданого розрахунку заборгованості, який позивач надає в підтвердження своїх вимог, вбачається, що станом на 25.12.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 34229,24 грн., яка складається з: 24006,89 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1709,51 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 6406,69 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 1606,15 грн. штраф (процентна складова). Розрахунок підписаний представником Приватбанку без зазначення будь-яких даних, що його ідентифікують, а саме: без зазначення посади, прізвища і без підтвердження наявності у цієї особи повноважень на підписання документів від імені АТ «КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

З вказаних норм Цивільного кодексу України слідує, що істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів). За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За правилами встановленими п/п 1 п. 6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ від 04.07.2018 №75 (далі за текстом Положення) банк зобов`язаний забезпечити документування всіх операцій, що здійснюються його відокремленими підрозділами (складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку).

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 42 є первинні документи.

Пунктами 45, 46, 50, 51, 52 Положення встановлено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування банку, від імені якого складений документ; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції

Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно п. п. 60, 62 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Проте, виписок операцій по банківському рахунку відповідача або інших первинних документів, які б підтверджували видачу кредиту, здійснення інших операцій чи рух коштів по рахунку, наявність заборгованості та її розмір позивачем суду не надано.

Тарифи банку та Умови і правила надання банківських послуг та Паспорт споживчого кредиту, не є складовими кредитного договору, а тому на підставі вказаних документів не можна визначати заборгованість відповідача перед банком.

Отже, в такому разі єдиним доказом договірних відносин є заява клієнта від 24.01.2018 року.

Проте, як вбачається з копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить відомостей про укладення відповідачем кредитного договору від 24.01.2018 року та отримання кредиту у розмірі 15000 грн. а також будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитний ліміт, даних про строк кредитування. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних та підпису відповідача. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено факт укладення кредитного договору.

Інших доказів на підтвердження обставин щодо фактичного надання відповідачу кредитних коштів, їх розміру, дати видачі, строку користування та повернення заборгованості відповідачем до матеріалів справи позивачем не додано. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» є недоведеними, необґрунтованими, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 626, 628, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 6-13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПО НОМЕР_1 ).

Суддя: Т.І. Рядча