Рішення № 92241511, 15.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р. Справа№200/2562/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, б. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ 43142826) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

05 березня 2020 позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 11 011,03 гривень, а саме:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (Центральний район) в сумі 3 063,43 грн.,

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (Приморський район) в сумі 7 947,60 грн.

Позивач в обгрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідачем обов`язок щодо сплати суми податкового зобов`язання не виконується. Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 11 011,03 гривень.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 05 березня 2020 року, визначено головуючим по справі суддю Бабіча С.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 29 липня 2020 року здійснено розподіл справи № 200/2562/20-а, справу передано до провадження судді Арестовій Л.В.

30 липня 2020 року ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу, розгляд ухвалено проводити спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Фізична особа ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ).

10 березня 2020 року Донецький окружний адміністративний суду направив до відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Маріупольської міської ради запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Листом Департаменту адміністративних послуг відділу аналітичного забезпечення Маріупольської міської ради від 23 березня 2020 року № 017-99.02-01542 було повідомлено суд, що ОСОБА_1 знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з 21.03.2014 року, на теперішній час імовірна адреса реєстрації м. Одеса.

27 березня 2020 року Донецький окружний адміністративний суду направив до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Листом від 23 квітня 2020 року № 166с/01-07 було повідомлено суд, що за період здійснення повноважень органу реєстрації місця проживання на території міста Одеси з 05.04.2016 року реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 не здійснювалась. Розпорядником інформації щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб до передачі повноважень Департаменту є Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області) у зв`язку з чим, для отримання запитуваної інформації було запропоновано звернутись до Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

28 квітня 2020 року Донецький окружний адміністративний суду направив до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Листом від 05 травня 2020 року Відділ адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області повідомило суд, що ОСОБА_1 по місту Одесі та Одеській області не значиться.

За таких умов, суддею Бабічем С.І., на виконання вимог ч. 7 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено відкрити провадження по справі.

Таким чино, місцем реєстрації ОСОБА_1 судом вирішено вважати вул. Станюкевича, б. 25А, м. Маріуполь, Донецька область.

Судом встановлено, що відповідачем винесені податкові повідомлення – рішення, якими встановлено суму податкового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості:

· форми Ф № 418452-46 від 11.12.2018 року на суму 3 673,60 грн., відправлене ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та повернуте за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання;

· форми Ф № 0394722-4610-0584 від 31.07.2018 року на суму 3 673,60 грн., відправлене ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та повернуте за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання;

· форми Ф № 0394721-4610-0584 від 31.07.2018 року на загальну суму 1 416,00 грн., відправлене ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та повернуте за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання;

· форми Ф № 0257449-4610-0584 від 29.05.2019 року на загальну суму 1 647,43 грн., відправлене ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та повернуте за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання;

· форми Ф № 0257450-4610-0584 від 29.05.2019 року на загальну суму 4 274, 00 грн., відправлене ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та повернуте за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

В матеріалах справи також наявні: роздруківки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, відповідно до відомостей яких, ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2 .

Як зазначає позивач, та підтверджено матеріалами справи, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача складає 11 011, 03 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 256.1 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошовим зобов`язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Розділу XIII ПК України.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Податковим боргом, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником в строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковий борг у відповідача виник:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300) в розмірі 11 011,03 грн. виник в відповідача на підставі наявності права власності на нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_2 .

Інтегрованою карткою платника податків підтверджується наявність боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості з у сумі 11 011, 03 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов`язання. До обов`язків платника відноситься сплата податкового зобов`язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. Якщо платник, не сплатив зобов`язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов`язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов`язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Абзацом “а” пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Заборгованість відповідача виникла в зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 11 011, 03 грн.

Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені інтегрованою карткою платника податків та податковою звітністю.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не оскаржена жодна податкова вимога, які були належним чином відправлені та отримані, відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, б. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ 43142826) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Донецькій області податковий борг в розмірі 11 011,03 гривень, а саме:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (Центральний район) в сумі 3 063,43 грн.,

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (Приморський район) в сумі 7 947,60 грн.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15 жовтня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова