Рішення № 92241462, 16.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 р. Справа№200/7664/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення щодо не проведення перерахунку пенсії та про зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

18 серпня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення щодо не проведення перерахунку пенсії та про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

З 31.03.1972 року по 03.07.2009 року позивач працював в органах прокуратури України та обіймав низку прокурорсько-слідчих посад.

За цей час він набув стаж роботи понад 20 років, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, до якого згідно з вимогами законодавства крім роботи в органах прокуратури зараховано строк строкової військової служби та стаж роботи у відділі юстиції виконкому Донецької обласної Ради.

06.05.1998 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, у розмірі 90% від суми заробітної плати

При цьому, загальний розмір пенсії у 80 відсотків було збільшення на 2 відсотки за кожен повний рік роботи понад 10 років на прокурорсько-слідчих посадах до максимально можливого - 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

Наказом №658-о від 03.07.2009 року позивача було звільнено з посади помічника Ясинуватського міжрайонного прокурора на підставі ст.38 Кодексу Законів України про працю, у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років.

06.09.2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». №657 від 30.08.2017 року, відповідно до якого відбулось підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Відповідно, виникла підстава, яка в чергове надавала йому право на здійснення перерахунку призначеної пенсії.

Однак реалізація цього права безпосередньо після набрання чинності зазначеною Постановою КМУ ускладнювалось через дію на той час частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», №1697-УІІ від 14.10.2014 року в редакції, яка встановлювала, що порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Неприйняття Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій не дозволяла здійснити реалізацію належного йому права.

13.12.2019 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі №3-209/2018 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ, № 7-р(ІІ)/2019. Рішенням визнано, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України не відповідає Конституції України (є неконституційним) і. відповідно, воно втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні встановив порядок його виконання, згідно з яким частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Листом прокуратури Донецької області №18-3594-20 від 29.05.2020 позивачу було надано Довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №18-85-758 від 28.05.2020 року.

30.06.2020 року на адресу Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачем було подано заяву про здійснення перерахунку раніш призначеної пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми заробітної плати, визначеної довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №18-85-758 від 28.05.2020, яка видана прокуратурою Донецької області, та про подальшу виплату пенсії у перерахованому розмірі, без обмеження її максимальним розміром.

Листом №18-27/К-02/8-0579/20 від 02.07.2020 року відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з посиланням на відсутність законних підстав для цього.

Відповідач, пославшись на вищевказане рішення Конституційного Суду України, зазначив, що після набрання ним чинності нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не приймалися, а відтак, встановлені законом підстави для проведення перерахунку відсутні.

Вважає, що відповідач протиправно позбавив його права на проведення перерахунку раніш призначеної пенсії, яке виникло внаслідок підвищення заробітної плати прокурорським працівникам у зв`язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» №657 від 30.08.2017 року.

Просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ідентифікаційний код 42171919, викладене у листі №1 8-27/К-02/8-0579/20 від 02.07.2020 року про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, ідентифікаційний код 42171919 здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з довідкою прокуратури Донецької області №18-85-758 від 28.05.2020, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) та частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» починаючи з 01 червня 2020 року, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області №18-85-758 від 28.05.2020 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року суд залишив позовну заяву без руху та надав термін для усунення виявлених недоликів.

02.09.2020 року позивач усунув недоліки та спрямував позовну заяву до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16 жовтня 2020 року.

05.10.2020 року відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Вказує, що 13.12.2019 року рішенням Конституційного Суду України у справі № 7-з(ІІ)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ. Рішенням визнано, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України не відповідає Конституції України (є неконституційним) і. відповідно, воно втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Однак, після 13.12.2019 року відповідний нормативно – правовий акт про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не приймався.

На цих підставах просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

16 жовтня 2020 року позивач в судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача 16 жовтня 2020 року в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 який є громадянином України згідно з паспортом серія НОМЕР_2 виданого Пролетарським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 15 листопада 1997 року. ІНП НОМЕР_1 (а.с.31-34)

Відповідачем є Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 42171919 та суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до даних трудової книжки НОМЕР_3 31.03.1072 року ОСОБА_1 був прийнятий в прокуратуру Донецької області.

03.07.2009 року був звільнений за власним бажанням з посади старшого помічника Ясинуватського міжрайонного прокурора (а.с.35-38).

Згідно з Довідкою прокуратури Донецької області № 18-3594-20 від 29.05.2020 року заробітна плата на посаді яку до звільнення займав ОСОБА_1 з урахуванням усіх надбавок становить 33125,80 грн. (а.с.42-43)

30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за нормами ЗУ «Про прокуратуру» № 1697 та на підставі Довідки прокуратури Донецької області № 18-3594-20 від 29.05.2020 року.

Листом №18-27/К-02/8-0579/20 від 02.07.2020 року відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з посиланням на відсутність законних підстав для цього.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до приписів пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі – Закон № 1789-ХІІ).

Згідно із частинами 1,3 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги відповідної кількості років. Зокрема з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому

числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не

менше 11 років;

Частиною тринадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до частині вісімнадцятої ст.50-1 Закону № 1789 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах тринадцять та вісімнадцять статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

14.10.2014 було прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі – Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.

Згідно із частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ (далі – Закон № 76-VІІІ, набрав чинності 01.01.2015) до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ та до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ внесено зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Окрім цього, 11.10.2017 року набрав чинності Закон № 2148-VІІІ, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., № 1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р.,

№ 1789-XII, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року. Отже, частини 13 та 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., № 1789-XII є нечинними.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте на сьогодні бракує затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури. Разом з цим,

наведені зміни законодавства не позбавляють прокурорсько-слідчих працівників права на перерахунок пенсії, який був гарантований ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789- XII при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Частиною першою ст. 46 Основного Закону України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою та третьої статті 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 06.05.1998 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати.

Як вже зазначалось судом вище, на момент призначення позивачу пенсії, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах тринадцять та вісімнадцять статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком, а також те, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов`язана з обов`язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні граничного розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, та яке стосується саме призначення пенсії, оскільки пенсію позивачу вже призначено.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до статті 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Згідно із пунктами 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch v. TheUnitedKingdom № 44277/98).

Відповідно до правових позицій Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697–VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697–VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697–VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Тобто, рішенням Конституційного суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на відсутність нормативно - правового акту яким підвищено грошове забезпечення працівників прокуратури.

Отже, відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі заяви позивача від 30.06.2020 року, документів пенсійної справи, довідки прокуратури Донецькій області №18-85-758 від 28.05.2020 року та у відповідності до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 року.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ідентифікаційний код 42171919, викладене у листі №1 8-27/К-02/8-0579/20 від 02.07.2020 року про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Оскільки лист №18-27/К-02/8-0579/20 від 02.07.2020 року, яким відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з посиланням на відсутність законних підстав для цього, не є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень в розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, суд відмовляє в позовній вимозі позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення викладене в листі

№18-27/К-02/8-0579/20 від 02.07.2020 року, яким відмовлено в перерахунку пенсії позивача, оскільки цей лист не є за своєю суттю рішенням суб`єкта владних повноважень та актом індивідуальної дії.

Одночасно суд звертає увагу на те, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків та дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Судом встановлено, що позивач не заявляв позовних вимог про визнання дій відповідача, пов`язаних з відмовою здійснити йому перерахунок пенсії, протиправними.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області пов`язані з відмовою здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , протиправними.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, ідентифікаційний код 42171919. здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугою років ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з довідкою прокуратури Донецької області №18-85-758 від 28.05.2020 року, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) та частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» починаючи з 01 червня 2020 року, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області №18-85-758 від 28.05.2020 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.13,18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції що діяла на момент призначення пенсії позивачу) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В даному випадку, суд зазначає, що присутні підстави, встановлені законом для зобов`язати відповідача здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01 червня 2020 року на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-85-758 від 28.05.2020 року.

Щодо частини позовної вимоги про виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 6 ч.15 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року, №1697-VII (в редакції Законів України №911-VІІІ від 24.12.2015 року та №1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Однак, як слідує з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером і пенсія йому була призначена у травні 1998 року, тому до розміру пенсії останнього не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої ст.86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014, № 1697-VII.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення щодо не проведення перерахунку пенсії та про зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ідентифікаційний код 42171919, пов`язані з відмовою здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , протиправними.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, ідентифікаційний код 42171919 здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з довідкою прокуратури Донецької області №18-85-758 від 28.05.2020, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) та частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» починаючи з 01 червня 2020 року, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області №18-85-758 від 28.05.2020 року без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87400, Донецька область, смт.Мангуш, вул..Тітова, 72а, код ЄДРПОУ 42171919) на користь ОСОБА_1 (87443, с.Б.Коса, Мангушського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та підписано суддею головуючим 16 жовтня 2020 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков