Рішення № 92241344, 16.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Справа № 160/9175/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьї особи не з`явився Лебідь О.П. не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Організаційно-аналітична служба" Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними дії та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати дії Східного офісу Держаудитслужби протиправними та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2020-01-10-001216-с.

Позов обґрунтований наступним:

- на авторизованому майданчику ДП «Прозорро» у оголошенні вказано кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 09.02.2020 року 17-00 год., що відповідає вимогам ч.3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам повинні надати учасники процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції; у листі Мінекономіки від 16.11.2017 року № 3304-06/41825-06 «Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації» відсутні рекомендації стосовно визначення необхідності застосування заходів із захисту довкілля; для забезпечення ефективної закупівлі необхідно визначити економічну доцільність необхідності застосування заходів із захисту довкілля; слід зазначити, що для виду діяльності, який закуповує позивач, немає заборон або обмежень із-за незначного впливу на довкілля;

- чинним законодавством України не передбачено, що фізичні особи – підприємці повинні вести трудову книжку на себе; документи, що не передбачені законодавством для учасників не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником; відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення.

Ухвалою суду від 07.08.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

- позивач на порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» не зазначив у пункті 1 Розділу IV тендерної документації дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чим порушено вимоги пункту 13 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- учасник закупівлі не надав у складі тендерної пропозиції копії трудової книжки, копії трудового договору, копії штатного розпису та копію наказу, яким затверджено штатний розпис, а також не надав лист-роз`яснення в довільній формі, в якому зазначається законодавчої підстави не надання вказаних вище документів; отже, тендерна пропозиція не відповідає пункту 2.2 Додатку 1 до тендерної документації, а тому позивач повинен був її відхилити;

- у тендерній документації, технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; у тендерній документації відсутня інформація про необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізична особа – підприємець ОСОБА_1 письмових пояснень на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, які вказані у відзиві на позовну заяву та вказав, що вірним номером та датою висновку про результати моніторингу закупівлі є саме № 411 від 28.07.2020 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

10.01.2020 року на авторизованому майданчику ДП «Прозорро» уповноваженою особою з організації та проведення процедур закупівель комунального підприємства «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради розміщено оголошення UA-2020-01-10-001216-с про проведення процедури закупівлі послуги ДК 021:2015:79340000-9 – Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації – в мережі Інтернет) очікуваною вартістю 5 200 000грн.

18.02.2020 року позивачем прийнято рішення про визнання переможцем процедури електронних торгів закупівлі ДК 021:2015:79340000-9 – Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації – в мережі Інтернет) ФОП ОСОБА_1 .

02.03.2020 року між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 13/02.03 на суму 4 980 000 грн. з ПДВ та розміщено копію вказаного договору на авторизованому майданчику ДП «Прозорро».

16.07.2020 року на авторизованому майданчику ДП «Прозорро» позивач отримав рішення № 138 «Про початок здійснення моніторингу закупівлі» відповідача, яким наказується забезпечити проведення моніторингу закупівлі UA-2020-01-10-001216-с.

28.07.2020 року відповідач оприлюднив висновок № 411 про результати моніторингу закупівлі, у якому вказав на наступні порушення:

- позивач на порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» не зазначив у пункті 1 Розділу IV тендерної документації дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чим порушено вимоги пункту 13 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- учасник закупівлі не надав у складі тендерної пропозиції копії трудової книжки, копії трудового договору, копії штатного розпису та копію наказу, яким затверджено штатний розпис, а також не надав лист-роз`яснення в довільній формі, в якому зазначається законодавчої підстави не надання вказаних вище документів; отже, тендерна пропозиція не відповідає пункту 2.2 Додатку 1 до тендерної документації, а тому позивач повинен був її відхилити;

- у тендерній документації, технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; у тендерній документації відсутня інформація про необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

З огляду на виявлені порушення відповідач зобов`язав позивача в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 02.03.2020 року № 13/02.03 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушена (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Згідно зі статтею 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

-структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

-найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Суд зазначає, що зазначивши у висновку про необхідність «в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 02.03.2020 року № 13/02.03», відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі № 640/467/19.

Щодо виявленого відповідачем порушення суд зазначає наступне.

Стосовно виявленого порушення - позивач на порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» не зазначив у пункті 1 Розділу IV тендерної документації дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чим порушено вимоги пункту 13 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», то суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п.13 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Згідно частини 3 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу.

У Тендерній документації ДК 021:2015:79340000-9 – Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації – в мережі Інтернет) у розділі IV пункті 1 вказано, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначається електронною системою.

На авторизованому майданчику ДП «Прозорро» у оголошенні вказано кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 09.02.2020 року 17-00 год., що, на думку суду, відповідає вимогам ч.3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі».

За вказаних обставин суд зазначає, що тендерна документація позивача містить зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Стосовно виявлення порушення - учасник закупівлі не надав у складі тендерної пропозиції копії трудової книжки, копії трудового договору, копії штатного розпису та копію наказу, яким затверджено штатний розпис, а також не надав лист-роз`яснення в довільній формі, в якому зазначається законодавчої підстави не надання вказаних вище документів; отже, тендерна пропозиція не відповідає пункту 2.2 Додатку 1 до тендерної документації, а тому позивач повинен був її відхилити, то суд зазначає наступне.

У пункту 2.2 Додатку 1 до Тендерній документації ДК 021:2015:79340000-9 – Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації – в мережі Інтернет) зазначено перелік критеріїв, які висуваються з метою визначення відповідності учасників кваліфікаційним та іншим вимогам встановлених в тендерній документації, зокрема: копія трудової книжки, або копія трудового договору, або копія штатного розпису (витягу із штатного розпису) та копія наказу, який затверджено штатний розпис суб`єкта господарювання – учасника.

Однак у Додатку 1 до Тендерній документації ДК 021:2015:79340000-9 – Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації – в мережі Інтернет) міститься примітка наступного змісту: в разі, якщо учасник відповідно до норм чинного законодавства не зобов`язаний складати якийсь документи, такий учасник надає лист-роз`яснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника та завірений печаткою (в разі наявності), в якому зазначає законодавчі підстави не надання вище зазначених документів. Документи, які не передбачені Господарським кодексом та іншими діючими нормативно-правовими актами для суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, не подаються останнім в складі своїх пропозиції конкурсних торгів.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 30.11.2005 № 06-К54813/26 відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При виконанні цієї діяльності громадянин-підприємець ні з ким не перебуває у трудових відносинах, і це означає, що трудова книжка на нього не ведеться, оскільки ведення трудових книжок передбачено на працівників, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях або у фізичної особи (стаття 48 Кодексу законів про працю України). Отже, записи, внесені до трудової книжки приватного підприємця, є недійсними.

Таким чином, фізична особа – підприємець згідно чинного законодавства України не має права вести на себе трудову книжку.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.

За вказаних обставин суд не погоджується із даним порушенням, яке було виявлено відповідачем.

Стосовно виявлення порушення - у тендерній документації, технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; у тендерній документації відсутня інформація про необхідність застосування заходів із захисту довкілля, то суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

У тендерній документації ДК 021:2015:79340000-9 – Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації – в мережі Інтернет) відсутня інформація щодо необхідності застосування заходів захисту довкілля.

Згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 року № 680, яким затверджено примірну тендерну документацію, учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником; замовником зазначаються вимоги до предмета закупівлі згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля обов`язково.

У відповідності до вимог пункту 8 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно ч.1 ст. 44 Закону України «Про публічні закупівлі» за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Суд зазначає, що порушення, виявлене відповідачем, допущено працівниками позивача, які готували тендерну документацію.

Учасники процедури закупівлі у даному випадку перебували у рівних умовах, оскільки замовником не було взагалі висунуто вимог стосовно необхідності застосування заходів із захисту довкілля.

Предмет закупівлі - Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації – в мережі Інтернет), на думку суду, не передбачає за своїм змістом необхідності застосування заходів із захисту довкілля.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відміняє тендер у разі: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

В даному випадку, на думку суду, визначний відповідачем в оскаржуваному рішенні спосіб усунення виявлених порушень Закону України «Про публічні закупівлі»: «в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 02.03.2020 року № 13/02.03», не відповідає вимогам пункту 8 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки не є пропорційними тому, що відповідачем не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (у вигляді розірвання укладеного договору через порушенням лише замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі»: не зазначення у тендерній документації вимог стосовно необхідності застосування заходів із захисту довкілля) і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (застосування заходів впливу на винну особу задля уникнення у майбутньому порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі»).

Щодо позовної вимоги - визнати дії Східного офісу Держаудитслужби протиправними, то суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.

Звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Отже, виключно результат реалізації повноваження органу (а саме - рішення органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по прийняттю рішення або бездіяльність) може бути об`єктом судового оскарження. А дотримання органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу прийняття рішення входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого органом за результатами розгляду документів.

За вказаних обставин позовні вимоги є частково обгрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що вірним номером та датою оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі є саме № 411 від 28.07.2020 року.

У відповідності до вимог ч.3 статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75, к. 612, код ЄДРПОУ 38360501) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Антоновича, 22, корп.2, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № 411 від 28.07.2020 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради сплачену суму судового збору у розмірі 1051 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 жовтня 2020 року.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили станом на 16.10.2020 року

Помічник судді С.В. Златін