Рішення № 92240847, 12.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 жовтня 2020 р. Справа № 120/2858/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 18 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-10838/15-20-СГ від 25 травня 2020 року та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Однак, судом при ухваленні рішення не вирішено питання про судові витрати, пов`язані із витратами на професійну правничу допомогу, що понесені позивачем.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року призначено судове засідання для розгляду питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу на 12 жовтня 2020 року.

У судове засідання, призначене на 12 жовтня 2020 року, ані позивач, ані представник відповідача не з`явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

При цьому, 09 жовтня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу без його участі.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, неприбуття у судове засідання учасників справи, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу, не перешкоджає вирішенню такого питання.

Розглянувши ініційоване судом питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.

Особливості постановлення додаткового судового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, однією з підстав для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом питання про судові витрати.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката представником позивача надано договір про надання правничої допомоги, що укладений 27 травня 2020 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунок вартості послуг адвоката, складений 22 червня 2020 року, а також копію квитанції №0.0.1746479731.1 від 24 червня 2020 року про сплату ОСОБА_1 2000 гривень за надані послуги на виконання договору про надання правничої допомоги від 27 травня 2020 року.

Так, пунктом 1.1 договору про надання правничої допомоги від 27 травня 2020 року передбачено, що замовник в особі ОСОБА_1 доручає, а адвокат в особі ОСОБА_2 приймає на себе зобов`язання по здійсненню комплексу адвокатських послуг щодо захисту прав і законних інтересів замовника в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, у вигляді надання усних та письмових консультацій з правових питань; складання необхідних процесуальних документів, у тому числі претензій, позовних заяв, клопотань, пояснень, скарг, а також інших письмових документів правового характеру; надання консультаційних послуг з приводу захисту інтересів замовника в судах, інших юрисдикційних органах; представництво інтересів замовника перед юридичними та фізичними особами в органах державної влади та управління, в судах всіх інстанцій.

За надання послуг (виконання робіт) згідно цього договору замовник сплачує гонорар у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, які він зобов`язується сплатити після підписання акту наданих послуг (пункт 3.1 договору).

Як свідчить акт виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунок вартості послуг адвоката, складений 22 червня 2020 року, представником позивача надавались послуги з надання усної юридичної консультації (одна година - безкоштовно), з аналізу наданих замовником документів та збір додаткових матеріалів (підготовка та направлення адвокатських запитів, інше), на що витрачено дві години часу, що оцінено у 500 гривень, а також з підготовки процесуальних документів (зокрема, складання адміністративного позову від 22 червня 2020 року про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії), на що витрачено три години часу, що оцінено у 1500 гривень; загальна вартість наданих послуг відповідно до договору становить 2000 гривень.

24 червня 2020 року позивачем сплачено 2000 гривень за надані послуги на користь ОСОБА_2 відповідно до договору про надання правової допомоги, про що свідчить квитанція від 24 червня 2020 року.

Дослідивши надані докази, які підтверджують понесення позивачем 2000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно пов`язані з розглядом адміністративної справи №120/2858/20-а.

При цьому, відповідач не заперечував щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.

Разом із тим, представник позивача у позовній заяві просить стягнути на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2500 гривень, однак, як встановлено судом, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень. Отже, витрати в розмірі 500 гривень не підтверджені жодними доказами.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід враховувати положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовано правила розподілу судових витрат, до яких окрім інших віднесено й витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, оскільки рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено пованістю, тому на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.

Керуючись статтями 134, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВИРІШИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39767547)

Повний текст додаткового рішення складено 12.10.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович