Постанова № 922403, 07.08.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.08.2007

Справа №2-19/5385-2007А

За позовом – ПП «Агентство управління трудовими ресурсами», м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – Управління ПФУ в Київському районі м.Сімферополя, м.Сімферополь АР Крим

Про часткове скасування рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Антоновська Л.С., представник, довіреність б/н від 16.07.2007 р.

Від відповідача – Філімонов А.О., ю/к, довіреність № 7 від 24.07.2007 р.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про часткове скасування рішення управління ПФУ у Київському районі № 1080 від 10.11.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 152,92 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають діючому законодавству.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовних вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач пропустив строк для оскарження рішення № 1080 від 10.11.2006 р. та несвоєчасно здійснив оплату страхових внесків.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Представники сторін відмовились від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давав пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), п.2-1 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам позивача та відповідача була вручена пам’ятка про права та обов’язки сторін.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

ПП «Агентство управління трудовими ресурсами» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 23.03.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.7).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

10.11.2006 р. Управлінням ПФУ в Київському районі м.Сімферополя було прийнято рішення № 1080 про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якому до ПП «Агентство управління трудовими ресурсами» застосовані фінансові санкції та нарахована пеня у розмірі 397,72 грн. та 65,49 грн. (а.с.10).

Позивач просить скасувати рішення № 1080 від 10.11.2006 р. в частині застосування фінансових санкцій та нарахування пені на загальну суму 152,92 грн.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовних вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач пропустив строк для оскарження рішення № 1080 від 10.11.2006р. та несвоєчасно здійснив оплату страхових внесків.

Згідно розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) РН – 14039720 КОД -33434086, сума боргу за травень місяць 2006 р. у розмірі 1433,73 грн. зарахована до Управління ПФУ у Київському районі м.Сімферополя 21.06.2006 р., тому за один день прострочення нарахована пеня у розмірі 1,43 грн. та штрафна санкція у розмірі 143,37 грн.

Згідно розрахунку фінансової санкції та пені по особистому рахунку 1-5% (розділ 1) РН – 14039720 КОД-33434086, сума боргу за травень місяць 2006 р. у розмірі 80,37 грн. зарахована до Управління ПФУ у Київському районі м.Сімферополя також 21.06.2006р., тому за один день прострочення нарахована пеня у розмірі 0,08 грн. та штрафна санкція у розмірі 8,04 грн. ( а.с.11).

Суми страхових внесків за травень місяць 2006 р. були сплачені готівкою 20.06.2006 р.у установі банку, що підтверджується платіжними квитанціями (а.с.13).

Згідно ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 2 ч.9 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) зазначено, що днем сплати страхових внесків вважається у разі сплати сум страхових внесків готівкою – день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв’язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.

Фактичне зарахування отриманих коштів на рахунок відповідача на наступний день після оплати позивачем суми внесків не є підставою для нарахування санкцій до позивача, оскільки днем сплати страхових внесків є день внесення страхувальником коштів у банківську установу.

Таким чином відповідачем безпідставно нараховані фінансові санкції у загальному розмірі 152,92 грн.

З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги про часткове скасування рішення управління ПФУ у Київському районі № 1080 від 10.11.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на суму 152,92 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 17, 18, 70, 76, 86, 112, 136, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· Позов задовольнити.

· Скасувати рішення Управління ПФУ в Київському районі м.Сімферополя № 1080 від 10.11.2006 р. у частині застосування фінансових санкцій та нарахування пені у розмірі 152,92 грн.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Постанова проголошена у судовому засіданні 07.08.2007 року у 12 год. 40 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.