Рішення № 92236873, 15.10.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2400/20

Провадження № 2-а/487/111/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді -Нікітіна Д.Г.,при секретарі - Горта О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП серії ЕАК№2405575 від 18 квітня 2020 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 18.04.2020 року їхав на автомобілі KIA по вулиці Адмірала Макарова у бік вул. Лягіна, зупинившись згідно знаку STOP, виконав поворот наліво (вул. Лягіна). Свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність, вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не зявився, повідомлений належним чином про слухання справи. Подав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову та зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, надавши їм оцінку, суд доходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що під час патрулювання 18.04.2020 року поліцейським роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Бублик Л.О., разом з напарником було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій керуючи автомобілем КІА СегаЮ з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Адмірала Макарова здійснив проїзд перехрестя з вул. Лягіна без зупинки перед дорожнім знаком 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено” Додатку 1 ПДР України.

Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейський ОСОБА_2 , підійшла до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представилась, пояснила суть правопорушення, причину та "підставу перевірки документів та попросила пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу поліцейського.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог дорожнього знаку 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено” Додатку 1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.

Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП.

Поліцейський Бублик Л.О., винесла постанову та наклала стягнення на позивача в розмірі 255 (двохсот п`ятдесят п`ять) гривень, відповідно до санкції статті.

Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, та під підпис надано копію постанови.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП України визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП України передбачає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 11 КУпАП України передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 283 КупАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: 1) найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; 2) дату розгляду справи; 3) відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; 4) опис обставин, установлених під час розгляду справи; 5) зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; 6) прийняте у справі рішення.

Згідно ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже з аналізу зазначених положень вбачається, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення повинна дослідити докази вчинення правопорушення та надати їм оцінку. Перелік таких доказів наведений в ст.251 КУпАП.

Уважно вивчивши докази додані до відзиву Управління патрульної поліції в Миколаївської області, дослідивши інші докази по справі, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт здійснення порушення позивачем.

Також суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені обставини свідчить, що відповідач виніс оскаржувану постанову без наявності доказів, які свідчили б про подію та склад правопорушення в діях позивача.

Вимога позивача щодо закриття провадження у справі не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст. 221-222 КпАП.

Згідно приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 1 ст.122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КпАП).

Відповідно до частини 1 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Саме таку правову позицію висловив Верховний суд у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 201/243/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1,2,3,241-246 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, по справі про адміністративне правопорушення ЕАК№2405575 від 18 квітня 2020 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати

Стягнути з Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 420,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Суддя Д.Г. Нікітін