
Справа № 487/2239/17
Провадження № 6/487/62/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючий суддяНікітін Д.Г.,при секретаряхГорта О.М.
за участю:
позивачаОСОБА_1 представника відповідачаОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку,
ВСТАНОВИВ:
До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла заява Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в якій зазначено, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 04.04.2018 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку задоволено частково.
Скасовано наказ Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" № 177-о від 24.03.2017 р. про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1 з посади провідного юрисконсульта юридичного відділу юридичної служби Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу юридичної служби Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" з 24.03.2017 року.
Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 190892,50 грн.
Стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на користь держави судовий збір у розмірі 2548,92 грн.
На виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва наказом начальника Миколаївської філії ДП "АМПУ" від 13.07.2018 №291/о "По особовому складу" ОСОБА_1 поновлено на роботі з 24.03.2017 року на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу юридичного відділу юридичної служби. За час вимушеного прогулу МФ ДП "АМПУ" сплачено на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 190892,50 гривень.
В судовому засіданні представник Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" підтримала заяву та просила її задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечили проти заяви та просили відмовити у її задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.
В силу ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.
Відповідно до ст.432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз`ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Результатом судового захисту є фактичне виконання рішення суду, тому наведеними положеннями Основного Закону України встановлено обов`язковість до виконання судових рішень.
Виняток з цього правила становлять перелічені в статті 432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Наведені представником Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" обставини не підпадають під перелічені в цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 261, 431, 432 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Заводський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду. З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Д.Г. Нікітін
Судове рішення № 92236867, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 13.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/2239/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: