Рішення № 92235301, 02.10.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/1965/20

провадження № 2/336/1774/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Олексієнко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа – ОСОБА_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

15.04.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який уточнила в процесі розгляду справи. В позовній заяві зазначила, що з ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2004 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї з відповідачем народився син ОСОБА_4

29.06.2007 р. між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб.

На підставі договору дарування частки житлового будинку, посвідченого 30.01.2019 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Цекеєвою І.О., їй належить на праві приватної власності 59/100 житлового будинку АДРЕСА_1 .

15.08.2012 р., за згодою колишнього власника зазначеного житлового будинку ОСОБА_5 , в будинку, як член її родини був зареєстрований чоловік позивача – відповідач ОСОБА_2 .

В січні 2019 р. стосунки між позивачем та відповідачем погіршились, ОСОБА_2 пішов з сім`ї, з вказаного часу сторони проживають окремо. Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя шлюб між подружжям ОСОБА_6 було розірвано.

За позовом ОСОБА_1 , посилаючись на ст.ст.16, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 24.04.2020 р. відкрито провадження та призначено судове засідання на 29.05.2020 р.

29.05.2020 р. розгляд справи відкладено на 14.08.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді в іншому процесі.

14.08.2020 р. розгляд справи відкладено на 02.10.2020 р. на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України для повторного виклику відповідача.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Від імені третьої особи – ОСОБА_3 в матеріалах справи міститься заява, відповідно до змісту якої третя особа не заперечує проти задоволення позову, та просить розглядати справу за її відсутності.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові документи, приймаючи до уваги позицію сторін та третьої осіб, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником 59/100 часток будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30.01.2019 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11).

У вказаному будинку, окрім власника, зареєстрований з 15.08.2012 р. відповідач ОСОБА_2 (а.с.17), який на час реєстрації був чоловіком позивача і був зареєстрований за згодою колишнього власника ОСОБА_5 (а.с.12, 13).

Відповідно до акту, складеного квартальним комітетом № 117 Шевченківського району м.Запоріжжя 04.09.2020 р. (а.с.30), ОСОБА_2 за місцем реєстрації не мешкає. Відповідач не заперечує проти фактичних обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Відповідно до ст.. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.

Ст..383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім”ї, інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися о суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку.

З огляду на надані позивачем докази в обгрунтування позовних вимог, визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , враховуючи, що позов ОСОБА_1 ґрунтується на положеннях діючого законодавства, суд постановляє рішення про його задоволення.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК україни, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про повернення позивачу 50 відсотків сплаченого при подачі позову судового збору за рахунок державного бюджету, а на підставі ст.141 ЦПК України 50% судового збору суд стягує з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа – ОСОБА_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування 59/100 частинами будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплачений в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк» 13.04.2020 р., квитанція № 26248555 (оригінал знаходиться в матеріалах справи) на рахунок UA958999980313181206000008009, код одержувача 38025367, отримувач платежу – УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя, банк отримувача – казначейство України, призначення платежу – судовий збір за позовм ОСОБА_1 , Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя