Рішення № 92232555, 15.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6327/20

н/п 2/953/1907/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Якуші Н.В.,

при секретарі судового засідання – Коваль А.О.,

за участі представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, –

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та позиції відповідача.

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті її рідного дядька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначила, що її рідний дядько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті відкрилася спадщина. Оскільки спірні правовідносини щодо спадкування після смерті ОСОБА_4 виникли в червні 2017 року, тому вважає, що вони регулюються відповідно до норм ЦК України, в редакції 2003 року. Наскільки їй відомо, її дядько ОСОБА_4 ніяких заповітів не складав, а тому відповідно до вимог ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування одержують спадкоємці за законом. Вказала, що у ОСОБА_4 спадкоємців першої черги за законом не було, його батьки померли, а дружини і дітей в нього не було. Зазначила, що вона є рідною племінницею померлого по лінії її батька, який був рідним братом ОСОБА_5 , та є його спадкоємицею п`ятої черги за законом відповідно до ст. 1265 ЦК України. Родинні відносини між ними на цей час підтверджені наданими свідоцтвом про її народження ( ОСОБА_6 ) та свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_7 . Усі інші документи на підтвердження родинних відносин знаходяться в матеріалах спадкової справи №204/2017, яка була заведена в 3 ХМДНК після смерті ОСОБА_4 . Вказала, що своєчасно, протягом встановленого законом строку вона не звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після померлого дядька ОСОБА_4 оскільки їй тривалий час не було відомо про долю її дядька, а потім вона тривалий час хворіла. Вже після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини вона через свого представника звернулась до 3 ХМДНК з питань оформлення спадкових справ після смерті свого рідного дядька ОСОБА_4 , але їй було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Також з постанови про відмову їй стало відомо, що спадкова справа була заведена на підставі заяви гр.. ОСОБА_3 , яким не було надано доказів родинного зв`язку з спадкодавцем. Вважає, що строк на прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, а саме через тривалі хвороби, які стали істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини. Також зазначила, що в травні 2019 року вона зверталася до Харківського районного суду Харківської області з аналогічним позовом до ОСОБА_8 , який є єдиним відомим їй живим родичем померлого, крім неї, а саме двоюрідним племінником. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21.06.2019 року її позов було задоволено. В грудні 2019 року, ХМР оскаржила вищевказане рішення до Харківського апеляційного суду. Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ ХАС від 27.02.2020 року апеляційну скаргу ХМР було задоволено, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.06.2019 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено з підстав, що позов був пред`явлений до неналежного відповідача ОСОБА_8 , який не прийняв спадщину.

18 травня 2020 року через канцелярію суду від представника відповідача Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач не подавала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк ні особисто, ані за допомогою пошти, як того вимагає п.2.1 Порядку вчення нотаріальних дій нотаріусами України. Крім того, в провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться справа №953/21841/19 за заявою ХМР про визнання відумерлою спадщиною квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка нерухомого майна, а саме з квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 звернулась до 3 ХМДНК з заявою про прийняття спадщини 24 квітня 2019 року та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.04.2019 року №767/02-32 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Отже ОСОБА_2 вважається такою, що не прийняла спадщину. Посилання позивача на те, що вона вчасно не звернулась з заявою до нотаріальної контори через те, що їй тривалий час нічого не було про долю дядька, а потім через тривалі хвороби з 26.12.2017 року по 06.11.2017 року та з 15.12.2017 року по 29.12.2017 року є безпідставними, оскільки її хвороба тривала за сукупністю не більше трьох тижнів. Враховуючи наведене вважали, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

23 липня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_2 , в якій зазначено, що посилання ХМР у своєму відзиві на правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №592/9058/17-ц та в Постанові ВС у справі №6-1215цс16 від 14.09.2016 року є безпідставними. Поважними причинами пропуску встановленого законом шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини вона зазначила саме тривалі хвороби, обидва рази перебувала на лікуванні, що підтверджено наданими медичними довідками.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Якуші Н.В. від 23 квітня 2020 року провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщинивідкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2020 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано з Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори (61001 м. Харків, пр. Московський, № 85), належним чином завірену копію спадкової справи № 204/2017, заведеної після смерті гр. ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2020 року підготовче провадження цивільній справі було закрито, справу призначено до розгляду.

ІІІ. Пояснення учасників справи в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені у позові вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у поданому відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 державним нотаріусом Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори 19 липня 2017 року заведено спадкову справу № 204/2017, що підтверджується належним чином завіреної копії спадкової справи № 204/2017.

З матеріалів справи, а саме з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян вбачається, що ОСОБА_4 (спадкодавець) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.14).

Також з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян вбачається, що ОСОБА_5 (рідний брат спадкодавця) народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками також були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.13).

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Орджонікідзевським р/в ЗАЦС, про що складений актовий запис №224. Батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (а.с.10).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, 07 липня 1990 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , про що зроблено актовий запис №495. Після укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_12 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишила собі шлюбне прізвище (а.с.13).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.10.2019 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с.9).

Відповідно до довідки, виданої амбулаторією загальної практики - сімейної медицини сел.. Покотилівка Центру первинної медико–санітарної допомоги м. Мерефа Харківського району від 06.11.2017 року, вбачається, що ОСОБА_2 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 26.10.2017 року по 06.11.2017 року з діагнозом –постравматичний бурсит правого колінного суглобу (а.с.15).

Відповідно до довідки, виданої амбулаторією загальної практики - сімейної медицини сел.. Покотилівка Центру первинної медико–санітарної допомоги м. Мерефа Харківського району від 29.12.2017 року, вбачається, що ОСОБА_2 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 15.12.2017 року по 29.12.2017 року з діагнозом-вертибральна попереко –крижова двостороння люмбоішелгія на фоні остеохондрозу поперекового відділу хребта (а.с.16).

Відповідно до копії договору найму (оренди) житла від 14.03.2013 року вбачається, що позивач ОСОБА_2 винаймала у ОСОБА_13 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Строк дії договору зазначений 5 років (а.с.17-18).

Як вбачається з постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії від 24.04.2019 року, виданої державним нотаріусом Третьої ХМДНК Лученко Л.А. – ОСОБА_14 , який діє від імені ОСОБА_2 згідно довіреності у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відмовлено у зв`язку з пропуском ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини, передбаченого ст. 1270 ЦК України (а.с.6).

Вивчивши та дослідивши матеріали спадкової справи №204/2017 заведеної до майна померлого ОСОБА_4 , судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , на що вказує Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 . Також, в матеріалах спадкової справи міститься заява про прийняття спадщини, яка надійшла 14.07.2017 від ОСОБА_3 . Також в матеріалах спадкової справи наявні інформаційні довідки зі спадкового реєстру, довідка з реєстру територіальної громади, витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громади щодо актового запису про народження, про шлюб.

V. Норми права, що підлягають застосуванню.

За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду у порядку позовного провадження.

Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 ніяких заповітів за своє життя не залишав, тому у разі відсутності заповіту право на спадкування одержують спадкоємці за законом, згідно вимог ст.ст. 1216, 1218, 1220, ч. 2 ст. 1223 ЦК України.

Згідно із ст. ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

VІ. Позиція суду та висновки суду за результатами розгляду справи.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС № 61-49121св від 29.10.2019р.

Проте, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Як зазначає позивач та встановлено судом, ОСОБА_2 дізналась про смерть ОСОБА_4 на початку жовтня 2017 року, тобто коли ще шестимісячний строк не сплив.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У своїй позовній заяві позивач наголошувала, що у період часу з 26.10.2017 року по 06.11.2017 року та з 15.12.2017 року по 29.12.2017 року хворіла та обидва рази перебувала на амбулаторному лікуванні в Амбулаторії ЗПСМ сел.. Покотилівка ЦПМСД Харківського району, а тому лише після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини через свого представника ОСОБА_14 звернулась до Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадкових прав після смерті свого рідного дядька ОСОБА_4 .

Суд ставиться критично до доводів позивача, які вона вважає поважними причинами для надання їй додаткового строку для прийняття спадщини, виходячи з наступного.

Так, порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5 Глави 10 Порядку).

Пунктом 3.23 Глави 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Згідно з пунктом 2.1. розділу IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях 1261, 1262, 1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.

Отже, позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування, а тому перебування позивача у деякий період часу на амбулаторному лікуванні не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду: від 04 березня 2020 року у справі № 640/8507/17 (провадження № 61-28865св18), від 04 червня 2020 року у справі № 601/1157/19 (провадження № 61-4901св20), від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 (провадження № 61-1883св19).

Крім іншого, з позову вбачається, що позивач після спливу скористалась послугами саме свого представника для звернення до нотаріальної контори, що також доводить альтернативні можливості для реалізації нею своїх прав у строки, передбачені законом.

Таким чином, наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Інші докази суду не надані.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ті обставини, на які посилається позивач у позові, як на поважні причини пропуску ним строку для подання заяви для прийняття спадщини, не є на думку суду поважними, у зв`язку з чим позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

V. Судові витрати.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, тому з огляду на те, що у задоволенні позовних вимог було відмовлено, підстави для відшкодування витрат позивачу, понесених ним при зверненні до суду, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 133, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ,

Представник позивача – адвокат Скробот Вікторія Анатоліївна, адреса для листування: ЮК АДРЕСА_5 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ,

Відповідач – Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса для листування: 61003, м. Харків, м-н Конституції 7.

Повний текст рішення складений 16.10.2020 року.

Суддя Н.В. Якуша