Ухвала суду № 92230818, 09.10.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 546/329/20

Провадження 1-кп/524/316/20

УХВАЛА

09.10.2020 року. Колегія суддів Автозаводського районного суду м. Кременчука в складі:

головуючої судді - Пальчик О.О.,

суддів - Олейнікової Г.М., Обревко Л.О.,

за участі секретаря - Крижановської Я.О.,

з участю:

прокурора - Козир С.І.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Байдуж Ю.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці судове засідання у кримінальному провадженні № 12020170310000045 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області, українця, громадянинаУкраїни, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий, обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває кримінальне провадження № 12020170310000045 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до ухвали суду від 14.08.2020 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 спливає 12.10.2020 року.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, зазначивши, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, вважала, що необхідно продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою, посилаючись на те, що, на його думку, доказів його вини немає, а потерпіла ОСОБА_1 дає неправдиві показання.

Захисник Байдуж Ю.С. також заперечила проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на відсутність достовірних доказів вини її підзахисного, а також на те, що ризики, вказані прокурором також не знаходять свого підтвердження в судовому засіданні.

Суд, вислухавши думки сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У рішенні по справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину стосовно особи похилого віку з якою проживає в одному селі. Потерпіла ОСОБА_1 під час її допиту в судовому засіданні впевнено вказала на обвинуваченого як на особу, що вчинила відносно неї розбійний напад. У випадку визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна. Також, безпосередньо після вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_2 висловлював погрози на адресу потерпілої з метою її залякування та спонукання до зміни показань.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до переконання про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків.

Отже, зважаючи на те, що до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою завершити судове провадження не виявляється можливим, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, з метою запобігання ризикам, що передбачені ст.177 КПК України, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу та вважає необхідним продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме: до 07 грудня 2020 року включно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Судді: