Ухвала суду № 92230396, 15.10.2020, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 433/1144/20

Провадження №1-кп/409/228/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року смт Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Титова А.О.

за участю секретаря: Солдатенко А.О.

прокурора: Сафонова Є.М,.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Коника Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання смт. Білокуракине отриманий обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12018130590000040 від 26.01.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на два місяці, оскільки зазначений строк спливає та не відпали ризики, які були встановлені на досудовому слідстві.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що його правову позицію у справі буде висловлювати його захисник.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки клопотання та обвинувальний акт мають відмінності між собою, зокрема в частині розподілу ролей обвинуваченого ОСОБА_1 та невстановленої у ході слідства особи на ім`я ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, заявлене прокурором клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає. Крім того, на думку захисника, прокурор також не навів конкретних обставин, які б вказували на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про які зазначав прокурор.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлене клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 28.05.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 22.07.2020 року було продовжено строки тримання під вартою ОСОБА_1 до 20.08.2020 року включно, та ухвалою від 20.08.2020 року продовжено строк до 15.10.2020 року.

Розгляд справи на даний час не завершено.

Суд, заслухавши обвинуваченого, захисника, прокурора, дослідивши матеріали, дійшов наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Зібрані під час досудового розслідування матеріали вказують на наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений за місцем своєї реєстрації фактично не мешкав, відповідно до свідчень колишньої дружини ОСОБА_1 остання з ним відносин та зв`язку не підтримує, адреса місця мешкання колишнього чоловіка їй не відома; беручи до уваги те, що відповідно до інформації Троїцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану останній офіційно не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зазначені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, усвідомлюючи дійсну міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винним, може вчинити дії спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, не з`являтись за викликом слідчого або суду до місця проведення досудового розслідування або судового розгляду, тобто наявні ризики передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вищевикладені обставини встановлені ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 20.08.2020 року.

Крім того, враховуючи те, що на час скоєння кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 діяв спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами, що свідчить про те, що у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, надасть змогу останньому незаконно впливати на свідків, інших осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення, що відповідно до п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України є одною із підстав для обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити всі обставини, перелічені у зазначеній статті.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання останнього винним у кримінальному правопорушенні, в якому він обвинувачується, що свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні за їх доведеності в судовому засіданні. Все вищезазначене свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому суд вважає дане клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Щодо доводів адвоката стосовно незазначення у витягу з ЄРДР у кримінальному проваджені №12018130590000040 від 26.01.2018 року в якості потерпілого ПОСП "Маяк" та наявність суперечностей щодо розподілу ролей обвинуваченого ОСОБА_1 та невстановленої у ході слідства особи на ім`я ОСОБА_2 , слід зазначити, що такі обставини не спростовують доводів прокурора про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у зв`язку з вчиненням ОСОБА_1 тяжкого злочину, законодавством передбачена можливість застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачуваним обов`язки, передбачених цим кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що установлена та невідшкодована сума заподіяних кримінальним правопорушенням збитків, складає 191 400,00 грн., суд вважає встановити ОСОБА_1 розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень. Такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, обставин, що передбачені статтею 178 КПК України, вважаю за можливе при винесенні ухвали про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 395, 492 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури Сафонова Є.М. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту проголошення ухвали, тобто з 15 жовтня 2020 року, до 14 грудня 2020 року включно.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку необхідно внести в грошовій одиниці України на наступні реквізити: депозитний рахунок № UA208201720355209001000002672, отримувач ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26297948, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає без дозволу слідчого, прокурора;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О. Титов