Ухвала суду № 92229442, 21.09.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4157/20

Провадження № 2/362/2220/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Шевченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Руляков В.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Руляков В.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 159 553 грн. 48 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.53-54).

Разом із позовною заявою представник ОСОБА_1 – адвокат Руляков В.В. подав заяву про забезпечення позову, а саме просить накласти арешт на нерухоме майно: житловий будинок (домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити вчиняти будь – які дії щодо відчуження вищевказаного нерухомого майна.

Заяву про забезпечення позову представник ОСОБА_1 - адвокат Руляков В.В. обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 на момент здійснення ДТП мав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серія АО/3748079, внаслідок чого за рахунок ПрАТ СК «Граве Україна» позивачу відшкодовано частково 99 000 грн. Одночасно, за заявою ПрАТ СК «Граве Україна», що є страховиком відповідача, було проведено оцінку автомобіля позивача, для визначення дійсної суми матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля «HYUNDAI 130», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження після ДТП, було складено ЗВІТ №7938 за підсумками якого визначено загальну суму матеріальних збитків заподіяних власнику автомобіля «HYUNDAI 130», реєстраційний номер НОМЕР_1 , Позивачу, в розмірі 258 553,48 грн. З урахування отриманої суми від страховика відповідача в розмірі 99 000 грн., відповідач залишився винен позивачу матеріальні збитки в сумі 159 553,48 грн. Оскільки відповідач не визнавав себе винним в день ДТП, відмовився від підписання протоколу та протоколу огляду транспортних засобів на місці ДТП, в тому числі проігнорував судовий процес з розгляду адміністративної справи №761/8670/20 в Шевченківському районному суді м. Києва, чим умисно сприяв затягуванням часу на прийняття судом відповідної постанови, відповідач будучи визнаним винним у ДТП не надав жодної допомоги позивачу у взаємовідносинах зі страховою компанією відповідача з питань отримання відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому є всі підстави вважати, що відповідач знову, намагатиметься не тільки затягувати вже і цей судовий процес, але й є велика вірогідність того, що відповідач заздалегідь намагатиметься уникнути відповідальності у вигляді сплати позивачу значної суми грошових коштів за його позовом, шляхом продажу/відчуження своєї приватної власності у вигляді житлового будинку третім особам, що само по собі вплине на реальне виконання рішення суду по цій справі. За даними отриманими представником позивача, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем обліковується на праві приватної власності — житловий будинок / домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , позивач вважає, що єдиним видом забезпечення позову, який реально надасть можливість не допустити порушення законних прав на отримання в майбутньому грошових коштів в якості відшкодування матеріальних та моральних збитків, за результатами розгляду його позову в суді, - є забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на зазначену нерухомість з забороною вчиняти будь-які дії відповідачу щодо його відчуження (а.с. 24-26).

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 159 553 грн. 48 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Тобто спір виник з приводу відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 травня 2020 року, ОСОБА_2 , визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді (далі за текстом - ДТП), що сталася 15.02.2020 р.(а.с.32-33).

Відповідач на момент здійснення ДТП мав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серія АО/3748079, внаслідок чого за рахунок ПрАТ СК «Граве Україна» позивачу відшкодовано частково 99 000,00 грн. (а.с.34-35).

Відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 215944602) за відповідачем – ОСОБА_2 обліковується на праві приватної власності — житловий будинок / домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.45-46).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13 та від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Разом з тим, ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_2 або підготовчі дії відповідача щодо відчуження житлового будинку.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях заявника і при цьому ними не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження ОСОБА_2 спірного нерухомого майна на користь третіх осіб, а також доказів вартості майна відповідача на яке просить накласти арешт для встановлення співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, тому, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Руляков В.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко