Вирок № 92229006, 16.10.2020, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/2052/19

Провадження № 1-кп/349/47/20

В И Р О К

іменем України

16 жовтня 2020 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Могили Р.Г.,

за участі секретаря судових засідань Матасової Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019090210000258 щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодружений, раніше судимий вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2017 року за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців, 05 січня 2018 року звільнений у зв`язку із відбуттям покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Тринів В.І.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Гринчишин І.Я.,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

11 жовтня 2019 року приблизно о 19 год 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у приміщенні торгового закладу «У Максима», що по АДРЕСА_2 , де звернув увагу на ОСОБА_2 , яка в цей час показувала продавцю торгового закладу вживану шубу із штучного хутра, яка належить її дочці ОСОБА_3

Спостерігаючи за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 помітив, що остання помістила шубу та грошові кошти у сумі 400 гривень, які належали ОСОБА_3 в сумку, після чого вийшла з приміщення торгового закладу. ОСОБА_1 також вийшов з магазину вслід за ОСОБА_2 та зауважив як вона попрямувала в туалет, розміщений на прибудинковій території торгівельного закладу, а свою сумку із вмістом вказаних речей залишила без нагляду неподалік від входу в туалет. В цей час в нього виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном. Знаючи, що ОСОБА_2 за його протиправними діями не спостерігає, розраховуючи, що інші присутні у той час поблизу магазину особи не усвідомлюють злочинного характеру його дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, у таємний, як вважав ОСОБА_1 , спосіб викрав сумку ОСОБА_2 , в якій знаходились грошові кошти в сумі 400 гривень та вживана шуба із штучного хутра темно-коричневого кольору , вартістю 240 грн.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_1 почав залишати місце вчинення кримінального правопорушення, однак був помічений ОСОБА_4 , який у той час перебував на лавці поблизу торгового закладу. Усвідомлюючи, що його дії помічені сторонньою особою, ОСОБА_1 , незважаючи на зауваження ОСОБА_4 не припинив протиправних дій, а продовжив вчинення кримінального правопорушення у відкритий спосіб та з викраденим майном покинув місце його вчинення . Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 640 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), відповідальність передбачена ч.1 ст.186 КК України.

Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав фактично повністю, однак не погодився із правовою кваліфікацію інкримінованого йому кримінального правопорушення. Надав показання про те, що в другій декаді жовтня 2019 року, у другій половині дня, біля крамниці «У Максима», що по вул. Липова в м. Рогатині, будучи в стані алкогольного сп`яніння спочатку у таємний спосіб, а в подальшому у відкритий спосіб, оскільки на зауваження ОСОБА_4 не припинив своїх неправомірних дій та викрав сумку, в якій була поміщена жіноча шуба та 400 грн.

Захисник вважає, що повторності у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому дій немає, оскільки стороною обвинувачення не було надано суду вирок, яким би обвинуваченого було визнано винуватим та засуджено за вчинення іншого корисливого злочину.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Під час дослідження обставин справи та перевірки їх доказами судом за клопотанням сторін кримінального провадження були допитані потерпіла, свідки, досліджені документи та висновок експерта.

Потерпіла ОСОБА_3 надала суду покази про те, що належну їй шубу її мати ОСОБА_2 взяла із собою коли йшла із дому у власних справах. Особисто вона не була очевидцим подій та зі слів свідків події її мати на якийсь час залишила сумку та пішла до туалету. За час поки матері не було ОСОБА_1 викрав сумку, де знаходилася належна їй шуба та грошові кошти в розмірі 400 грн. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає.

Свідок ОСОБА_2 , яка була допитана в присутності опікуна ОСОБА_3 надала покази про те, що її сумку, в якій знаходилася шуба дочки ОСОБА_3 , викрав ОСОБА_1 біля магазину "У Максима" у той час коли вона ненадовго залишила її без нагляду та відійшла до туалету.

Свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що ОСОБА_1 неодноразово допомагав їй у проведенні ремонтних робіт. 11 жовтня 2019 року ввечері він прийшов до неї додому та повідомив, що має подарунок , за який потрібно заплатити 100 грн. При цьому із сумки він вийняв жіночу шубу. Взявши із столу 85 грн., ОСОБА_1 залишив у неї шубу та покинув її житло. Про цю подію вона повідомила правоохоронні органи.

Свідок ОСОБА_4 надав покази про те, що перебував із товаришем біля магазину "У Максима" та побачив, що жінка зайшла до туалету, а сумку залишила неподалік туалету. В цей час підбіг ОСОБА_1 та забрав сумку, на його заклики припинити такі дії, ОСОБА_1 не реагував, "махнув рукою" та разом із сумкою побіг в сторону дитячого садка.

Свідок ОСОБА_6 дала показання про те, що працює продавцем в магазині "У ОСОБА_7 ". 11 жовтня 2019 року приблизно о 19 год 00 хв. у примішення магазину зайшла ОСОБА_2 та запропонувала придбати у неї шубу. В цей час зайшов ОСОБА_1 та бачив, як вона оглядала запропоновану ОСОБА_2 шубу. Оскільки шубу у ОСОБА_2 вона не придбала, остання склала її в сумку та залишила примішення магазину. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_2 повернулася у магазин і повідомила, що в той час коли вона знаходилася у туалеті, що поряд із магазином у неї вкрали шубу .

Також, вина обвинуваченого підтверджується зібраними в кримінальному провадженні документами та висновком експерта, які визнані судом допустимими доказами.

Протоколом прийняття заяви про викрадення майна, поданою потерпілою ОСОБА_3 до Рогатинського ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області 12 жовтня 2019 року.

Протоколом огляду від 12 жовтня 2019 року із доданими фототаблицями, відповідно до яких у приміщенні кабінету Рогатинського ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, ОСОБА_5 видала працівникам поліції шубу жіночу із штучного хутра темно - коричневого кольору та повідомила, що даний хутряний виріб до неї додому приніс ОСОБА_1 і залишив у неї.

Протоколом огляду місця події від 21 жовтня 2019 року та фототаблицями до нього, згідно яких об`єктом огляду була прибудинкова територія магазину "У Максима", що розташований по АДРЕСА_2 , де було викрадено майно.Огляд території був проведений на підставі добровільної згоди власника магазину ОСОБА_6 .

Висновком експерта №СЕ-19/109/28-715ТВ/19 від 22 жовтня 2019 року, згідно якого ринкова вартість наданої на дослідження шуби станом на 11 жовтня 2019 року могла становити 240 грн. 00 коп.

Протоколом слідчого експеременту від 21 жовтня 2019 року та протоколом слідчого експеременту від 24 жовтня 2019 року, проведених з метою перевірки та уточнення показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо вчиненого кримінального правопорушення на місці події за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 «повторність» як кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 186 КК України з огляду на таке.

В частині другій статті 4 КК України зазначено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КК України ( в редакції на час вчинення цього діяння) повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин погашено або знято.

Згідно з приміткою 1 до ст. 185 КК України ( в редакції на час вчинення цього діяння) у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинене повторно, з огляду на те, що будучи раніше судимим , останній раз 04 травня 2017 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців, 05 січня 2018 року звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям покарання, він на шлях виправлення не став та в період незнятої і непогашеної судимості, вчинив новий злочин корисливої спрямованості, де обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним раніше кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України , 12 травня 2018 року направлено для розгляду по суті до суду.

Судом встановлено, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч. 1 ст. 187 КК України , Галицьким районним судом Івано-Франківської області , не завершено.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Положеннями ст. 62 Конституції України гарантується, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Посилання прокурора в судових дебатах на п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», відповідно до положень якого «для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин», у цьому випадку є безпідставними, оскільки на думку суду така правова оцінка діяння є можливою тільки за умови, коли всі епізоди злочинної діяльності є предметом одного судового розгляду, оскільки за таких умов суд безпосередньо досліджує докази та у вироку робить висновок про доведеність винуватості особи одночасно за всіма епізодами кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.50 КК України (в редакції на час вчинення цього діяння) покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України ( в редакції на час вчинення цього діяння) суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №262/2019 від 07 листопада 2019 року на період часу, що відноситься до інкримінованого обвинуваченому злочину, ОСОБА_1 перебував і перебуває на даний час в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно з досудової доповіді, складеної 17 січня 2020 року Рогатинським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України ( в редакції на час вчинення цього діяння) є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який неодноразово судимий за вчинення злочинів, в тому числі корисливих, притягався також неодноразово до адміністративної відповідальності, посередньо характеризується за місцем реєстрації, його стан здоров`я, перебуває на обліку в нарколога з діагнозом: хронічний алкоголізм, позицію потерпілої, яка немає до обвинуваченого претензій матеріального чи морального характеру, обставини справи, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у межах, установлених у санкції ч.1 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та 6 (шість) місяців .

Таке призначене покарання на думку суду є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Потерпіла ОСОБА_3 не пред`являла цивільного позову в кримінальному провадженні.

Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На проведення експертизи було витрачено кошти в розмірі 628,04 грн, які є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Під час досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який обчислено з моменту взяття під варту – 29 жовтня 2019 року.

Під час судового провадження до обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін .

Керуючись ст.ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з моменту взяття його під ватру, тобто з 29 жовтня 2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 29 жовтня 2019 року до дня набрання вироком законної сили у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі .

Речові докази: шубу із штучного хутра темно-коричневого кольору повернути потерпілій ОСОБА_3 .

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019 рокуна шубу із штучного хутра темно-коричневого кольору.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави з зарахуванням на рахунок: UA 368999980313040115000009612, отримувач коштів: УК у м. Івано-Франківську/ОТГ м.Івано-Франківськ/24060300, код отримувача за ЄДРПОУ: 37952250, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24060300, процесуальні витрати на залучення експерта (висновок №СЕ-19/109/28-715ТВ/19 від 22 жовтня 2019 року) в розмірі 628 грн 04 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілій – за її заявою.

Суддя Р.Г. Могила