Рішення № 92227306, 15.10.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/651/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпюк Л.В. - ордер №072864 від 03.06.2020;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Олевське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терміт Буд 2017"

про стягнення 131 687,64 грн

Державне підприємство "Олевське лісове господарство" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терміт Буд 2017" 131687,64грн за договорами купівлі - продажу лісопродукції №109 від 01.11.2018 та №39 від 07.02.2019.

Ухвалою суду від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2020.

Ухвалою від 03.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/651/20 до судового розгляду по суті на 08.09.2020.

17.09.2020 на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулася копія ухвали від 03.08.2020, яка направлялась відповідачу.

З метою уточнення інформації щодо сторін, суд здійснив пошуковий запит та отримав електронний витяг з ЄДРПОУ, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства ”Інформаційно-ресурсний центр”, згідно якого адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, судом враховується, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2018 між Державним підприємством "Олевське лісове господарство" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терміт Буд 2017" (покупець, відповідач) укладено Договір №109 купівлі-продажу лісопродукції (далі - Договір №109 (а.с. 9-10)).

07.02.2019 між вищевказаними сторонами укладено Договір №39 купівлі-продажу лісопродукції (далі - Договір №39 (а.с. 11-12)).

За п. 1.1. вказаних Договорів продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах визначених Договором прийняти та оплатити лісо-продукцію згідно протоколу погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію (надалі іменується "Товар").

Кількість товару становить кількість, зазначену у всіх товарно-транспортних накладних (п. 1.2. Договорів).

За умовами п. 1.3. Договорів, Товар повинен відповідати вимогам щодо якості то характеристикам згідно протоколу погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію.

Ціна за одиницю (метр кубічний) Товару визначається протоколом погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію (додаток 1), який є невід`ємною частиною Договору (п. 2.1. Договорів).

Сума Договору становить суму зазначену у всіх товарно-транспортних накладних (п. 2.3. Договорів).

Матеріали справи містять підписані сторонами Протоколи погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію (а.с. 10,12).

Позивач вказує, що на виконання своїх зобов`язань, передбачених п. 1.1. Договорів, поставив відповідачу товар на загальну суму 134980,96, доказом чого вважає видаткові накладні, проте, відповідач сплатив за отриманий товар лише3293,32рн, заборгувавши 131687,64грн.

15.08.2019 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія про сплату боргу у розмірі 131687,64грн, однак остання залишена без відповіді та задоволення.

Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за отриманий товар стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.193 ГК Укроаїни та ст. 11,525,530,625-629,65,901,903 ЦК України.

Матеріали справи не містять відзиву, чи будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договорів купівлі-продажу №109 від 01.11.2018 та №39 від 07.02.2019.

За частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Товарно-транспортними накладними №92381 від 29.12.2018 та №874739 від 21.12.2018 підтверджено, що на виконання умов Договору №109 від 01.11.2018, позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 47601,90грн. Товарно-транспортними накладними №885236 від 11.02.2019, №885238 від 11.02.2019, №281029 від 13.02.2019, №885234 від 11.02.2019, №885249 від 13.02.2019 та №885243 від 12.02.2019 підтверджено, що на виконання умов Договору №39 від 07.02.2019 позивачем поставлено товар на суму 87379,06грн. Всього товару поставлено на загальну суму 134980,96грн.

==Підпис уповноваженого за довіреністю представника та відтиск печатки відповідача на накладних свідчить про отримання останнім вказаного товару.

Згідно п. 3.3. Договорів, покупець набуває право власності на Товар з моменту повної оплати вартості Товару після завершення навантаження на складі продавця та підписання товарно-транспортних накладних уповноваженими на це представниками сторін.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунок за Товар здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів з рахунку покупця на поточний рахунок продавця або іншим способом не забороненим чинним законодавством України.

Покупець повинен здійснити попередню оплату вартості товару у розмірі 100% суми Договору до моменту фактичного отримання Товару покупцем.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, ==підтверджено, що відповідач свій обов`язок по оплаті отриманого товару на день вирішення спору виконав частково на суму ==грн, заборгувавши ===грн. Доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідач суду не надав, викладені у позовній заяві обставини не спростував.

Оскільки відповідач не надав доказів проведення попередньої оплати на суму 131687,64грн у визначеному п.2.4 Договору порядку, то факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо поставки товару, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює порядок проведення розрахунків при виникненні між суб`єктами господарювання правовідносин купівлі-продажу, вказує на необхідність виконання відповідачем його обов`язку щодо оплати товару, після отримання останнього.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зважаючи на те, що у даному випадку, ні договором, ні іншими спеціальними актами цивільного законодавства не встановлений відмінний від визначеного ст. 692 ЦК України строк оплати товару, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу на суму 131687,64грн, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі == є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Олевське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терміт Буд 2017" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терміт Буд 2017" (11001, Житомирська обл., Олевський р-н, місто Олевськ, вул. Олени Пчілки, буд. 13, кім. 1, ід. код 41469679) на користь Державного підприємства "Олевське лісове господарство" (11002, Житомирська обл., Олевський р-н, м. Олевськ, вул. Пушкіна, буд. 18, ід. код 00991901):

- 131687,64 грн заборгованості;

- 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: