Рішення № 92226343, 15.10.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4579/20

Провадження № 2/333/2386/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Сокол Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд.137) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Концерн «МТМ» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води у розмірі 39808,45 гривень та судові витрати у розмірі 2102 гривні

Позивач в обґрунтування позову вказав, що Концерн «МТМ» являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Позивач в період з 01.10.2014 року по 30.06.2020 року надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідачі свої зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконують, у зв`язку з чим унеможливлюють своєчасні розрахунки Концерном «МТМ» за спожитий природний газ, що в свою чергу ставить під загрозу безперервність надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Сума заборгованості відповідачів за отримані послуги складає 39808,45 грн. Тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримала та наполягала на позовних вимогах, просила суд стягнути суму заборгованості та судові витрати з відповідачів порівну, з кожного окремо. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачі повідомлені судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явилась та не повідомили суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою.

Відповідно до п.2.1 Статуту концерну «Міські теплові мережі», затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови №99р від 08.04.2013 року, основною метою діяльності концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Згідно п.1 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, з наступними змінами та доповненнями, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг(виконавець) і фізичною та юридичною особою(споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг.

Концерн «МТМ» в період з 01.10.2014 року по 30.06.2020 року надав послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , але плата за послуги не вносилась, у зв`язку з чим наявна заборгованість у розмірі 39808,45 грн.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно матеріалів справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ухвали ВССУ від 20.11.2013 р. по справі № 6-29503св13 зазначено, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов`язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).

У разі коли житлове приміщення належить одній особі на праві приватної власності, а інші особи мають тільки право користування, то належним відповідачем за позовами про стягненню заборгованості за комунальні послуги є власник житлового приміщення.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року у відкритті провадження у справі за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено. Провадження відрито за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.17-18).

Згідно матеріалів справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були та не є власниками квартири. Єдиним власником була померла ОСОБА_3 .

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. ст. 1268 -1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В силу норм 1218 ЦК України спадкоємці отримують всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи норми ст. 1268 ЦК України, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після померлої у встановленому законом порядку. Крім того, позивачем не заявлено будь-яких клопотань про витребування відомостей про осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, яким видано свідоцтва про право на спадщину, тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу норм 1218 ЦК України спадкоємці отримують всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна.

Разом з тим, кредитору спадкодавця при зверненні з вимогами до спадкоємця потрібно дотримуватися вимог, установлених ст.ст.1281-1282 ЦК.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В межах даної цивільної справи позивачем Концерн «МТМ» не пред`явлено вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину після померлої у встановленому законом порядку. Будь-яких доказів зворотного позивачем не надано. У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 611, 625, 1213 ЦК України, ст.ст.64, 67, 68, 156, 162 ЖК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1268-1270 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Концерну «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд.137) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.10.2020 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська