Ухвала суду № 92225753, 08.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10347/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді – Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

У вказаній заяві зазначає, що їхньому Фермерському господарству «Газда» (ідентифікаційний код 22087740) на підставі Державного акту на право постійного володіння землею (виданого на підставі рішення 15-ої сесії Ратівської сільської ради народних депутатів від 11 серпня 1992 року за № 15) було передано земельну ділянку площею 5 (п`ять) гектарів в постійне володіння. Відповідно до розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 17.03.2006 року за № 181 вказана земельна ділянка площею 5 (п`ять) гектарів була безоплатно передана у спільну сумісну власність членам Фермерському господарства «Газда»: гр.. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

З метою належного оформлення даної земельної ділянки, членами ФГ «Газда», було укладено договір з ліцензованою організацією - Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» договір та виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на спільну сумісну власність на земельну ділянку гр.. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на території Ратівської сільської ради Ужгородського району, яка пройшла всі погодження.

Тому вони звернулись до відповідача для отримання кадастрового номера щодо переданої нам земельної ділянки. Як випливає з відомостей, які містились в Публічній кадастровій карті даній ділянці було присвоєно кадастровий номер 2124885400:02:002:0002 номер заявки 5,00 га. Однак, з незрозумілих причин даний кадастровий номер та відомості про земельну ділянку зникають .

Тому вони повторно звернулись до відповідача внести відомості про земельну ділянку в Державний земельний кадастр.

Однак, отримали відмову - рішення № РВ - 2100410322020 від 06.02.2020 року електронний документ не відповідає установленим вимогам. Причиною даної відмови є те, що відповідачем сформовано земельну ділянку (на тому самому місці, де знаходиться і земельна ділянка, яка передана мені у власність ) іншу земельну ділянку за кадастровим номером 2124885400:10:015:0005 з цільовим призначенням : 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) площею 32.2077 га, яку Відповідач планує передати третім особам

Вказує, що на його думку, не забезпечення судом заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відповідачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2124885400:10:015:0005 заподіє шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі та фактично унеможливить захист цих прав, свобод та інтересів, так як земельна ділянка яка мені надана у власність буде передана третім особам. На думку позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову для позивачу буде утруднено відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

На підставі наведеного просить вжити заходи забезпечення даного позову шляхом заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2124885400:10:015:0005.

Вказана заява розглядається судом без повідомлення сторін.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності з ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 Постанови визначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Аналізуючи зміст заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, судом не встановлено, а заявником належними та допустимими доказами доводи, викладені у заяві не підтверджені, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду,

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову за поданою заявою.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак