Ухвала суду № 92221891, 15.10.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6303/20

Провадження № 2/204/1806/20

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 жовтня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була залишена без руху, позивачам було надано строк для усунення недоліків впродовж п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Копію вищевказаної ухвали позивач ОСОБА_1 отримала 08 жовтня 2020 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.

13 жовтня 2020 року на виконання ухвали суду від 30 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без руху, від позивачів до суду надійшла змінена заява (уточнення і доповнення до заяви від 28.09.2020 року).

Однак, позивачі в повному обсязі не усунули недоліки позовної заяви, а саме:

- не зазначено відповідачів у вказаній справі, а також не зазначено їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- не зазначено ціну позову;

- не наведено обгрунтування пред`явлених позовних вимог;

- не надано копії позовної заяви та копії всіх доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб;

- не сплачено кожним позивачем судовий збір на розрахунковий рахунок суду у встановленому законом розмірі пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом та не надано суду оригінали відповідних документів, що підтверджують сплату судового збору.

Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, та подана з порушенням порядку визначеного ст. 177 ЦПК України.

Також слід зазначити та роз`яснити, що твердження позивачів про необхідність розгляду даної справи в порядку окремого провадження є помилковими та безпідставними, оскільки позовна заява була зареєстрована канцелярією суду як цивільна справа позовного провадження, а предмет позову та зміст позовних вимог зводиться до вимоги про визнання за позивачами права власності на нерухоме майно та його виділу в окреме домовлодіння за кожним з позивачів, що виключає можливість її розгляду в порядку окремого провадження.

У зміненій заяві позивачі просили звільнити їх від сплати судового збору, посилаючись на те, що позивачі є пенсіонерами і єдиним джерелом їх доходів є пенсія, яка в середньому на місяць є меншою, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом, допомоги або інших виплат не одержують.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майнове положення сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У частині 3 статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У частині 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, позивачами перед судом не доведено та належним чином не обґрунтовано наявності обставин, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення їх від сплати судового збору. Те, що позивачі є пенсіонерами не є підставою для звільнення їх від сплати судового збору. Крім того, жодних доказів на підтвердження того, що позивачі інших доходів, крім пенсії, не мають, суду не надано. З наданих суду довідок про розмір пенсії вбачається, що позивачі мають можливість оплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом.

Підсумовуючи наведене та враховуючи, що позивачами не необґрунтовано та не доведено наявності передбачених законом підстав для звільнення їх від сплати судового збору і судом таких підстав не встановлено, у задоволені клопотання слід відмовити.

Таким чином, позивачі у встановлений судом строк не усунули зазначені в ухвалі суду недоліки належним чином, не привели позовну заяви у відповідність до вимог встановлених ст. 175 ЦПК України та не сплатили судовий збір.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, оскільки у встановлений строк зазначені в ухвалі суду недоліки усунуті не були, позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід вважати неподаною та повернути позивачам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

У х в а л и В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно – вважати неподаною та повернути.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Копію ухвали суду разом із позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Д.Л. Черкез