Постанова № 92221666, 12.10.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6790/20

№ провадження 3/208/3457/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2020 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ ПП «Металургспецремонт-2», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення № 221 від 12.05.2020 року, -

встановив:

До Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов 07.10.2020 року протокол про адміністративне правопорушення № 221 від 12.05.2020 року відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 221 від 12.05.2020 року ОСОБА_1 допустив заниження податку на прибуток за 2018 рік на загальну суму 149636 грн. та на додану вартість за 2018 рік на загальну суму 166262 грн., а саме: жовтень 2018 року – 79120 грн., та листопад 2018 року – 87142 грн., правопорушення було зафіксовано актом перевірки від 04.03.2020 року № 10742/04-36-05-17/34455395; порушено п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) за що передбачена відповідальність ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 163 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

До суду ОСОБА_1 не з`явився.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 враховую те, що останній був належним чином повідомлений шляхом надсилання судової повістки за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про умисне ухилення від явки до суду. Крім того, головним державним ревізором - інспектором Кам`янського відділу податків і зборів юридичних та фізичних осіб, економічного аналізу управління податкового адміністрування ГУ ДПС У Дніпропетровській області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи Заводським районним судом м. Дніпродзержинська.

До того ж до суду не надходили заяви або клопотання від ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.

Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська ( https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/ ), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконував процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч.1ст.268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст. 134 Податкового Кодексу України, а саме п. 134.1. об`єктом оподаткування є: п. 134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно положень ст. 44 Податкового Кодексу України, а саме п. 44.1. для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно положень ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме п. 198.1. до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України; п. 198.2. датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; п. 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, п. 198.6. не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме п. 201.1. на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку не є триваючим правопорушенням.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Вказаною статтею передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення № 221 від 12.05.2020 року надійшов до суду 07.10.2020 р., а правопорушення зафіксовано актом перевірки від 04.03.2020 р. і воно не є триваючим, приходжу висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з закінченням, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків передбачених ст.38 КУпАП.

Враховуючи, що з дня вчинення правопорушення, яке не є триваючим, і на момент розгляду справи закінчився передбачений ст.38 КУпАП трьохмісячний строк можливості накладення адміністративного стягнення, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв`язку з закінченням, на момент розгляду справи про адміністративну відповідальність, строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя Івченко Т. П.