Рішення № 92221297, 15.10.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5093/20

Провадження № 2/210/2009/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" жовтня 2020 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 01 вересня 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я 94460,00грн. без утримання податків, зборів та інших платежів.

В обґрунтування позову представник позивача, посилався на те, що позивач працював з 22.01.1993р. по 01.11.1996р. - на посаді слюсаря з ремонту устаткування, слюсаря з ремонту підземного устаткування в кар`єрі, слюсаря-ремонтника з ремонту підземного устаткування в кар`єрі, слюсаря ремонтника дробарної фабрики №3 Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату; з 01.11.1996р. по 18.02.2002р. - на посаді слюсаря-ремонтника дробарної фабрики №3 Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; з 18.02.2002р. по 13.06.2005р. - на посаді електрогазозварника РУ гірничо-збагачувального комбінату ВАТ «Криворіжсталь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), підпадав під шкідливу дію виробничого шуму, що перебільшував гранично допустимий рівень через недосконалість робочих місць. Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, позивачу встановлено наступний діагноз: нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). МСЕК йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 10% по туговухості з 29 травня 2007 року – безстроково. У зв`язку з хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він відчуває періодичний головний біль. Позивача турбує зниження слуху, що призводить до істотного зниження його можливостей спілкуватись з оточуючими людьми, функція розпізнавання мови суттєво порушена, також відмічає шум в голові. Зазначені больові відчуття турбують його і в нічний час, що в свою чергу порушує його сон та позбавляє можливості нормально відпочивати та призводить до постійного відчуття втоми, загальної слабкості, зниження уваги , що завдає суттєвих незручностей в повсякденному житті тощо. Необхідність лікування та лікарського спостереження, використання корсету і вживання лікарських засобів, призводить до нераціонального витрачання часу, який він міг би витрачати на увагу до родини та близьких людей, на свій духовний, інтелектуальний розвиток. Вказане постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача, тому він звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідач - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надав відзив на позов, в якому заперечував проти позову, оскільки сума заявленої моральної шкоди завищена, не аргументована, не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачу здоров`ю шкоди. Позивачем не враховано, що зі стажу роботи в шкідливих умовах він працював на ПАТ «Південний ГЗК» з 27.01.1984 року по 21.01.1993 року та адміністрація вказаного підприємства визнана в акті особами, які порушили законодавство про охорону праці. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності докази, подані в обґрунтування позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював з 22.01.1993р. по 01.11.1996р. - на посаді слюсаря з ремонту устаткування, слюсаря з ремонту підземного устаткування в кар`єрі, слюсаря-ремонтника з ремонту підземного устаткування в кар`єрі, слюсаря ремонтника дробарної фабрики №3 Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату; з 01.11.1996р. по 18.02.2002р. - на посаді слюсаря-ремонтника дробарної фабрики №3 Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; з 18.02.2002р. по 13.06.2005р. - на посаді електрогазозварника РУ гірничо-збагачувального комбінату ВАТ «Криворіжсталь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», що підтверджується записами в трудовій книжці . Звільнений 28.04.2007 року на підставі ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.17-22).

Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, позивачу встановлено діагноз нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху) Н903 (а.с.11, 12).

Актом №15 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 10.05.2007 року (форма П-4), складеного ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», встановлено причини виникнення професійного захворювання внаслідок - шум, що перебільшував гранично допустимий рівень. Рівень шуму: 86-91 дБА при гранично допустимому рівні - 80 дБА (а.с.12, 13).

Відповідно до п.19 акту №15, професійне захворювання отримано позивачем, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку адміністрації НКГЗК, дробарної фабрики №3 з 22.01.1993р. по 01.11.1996р.; КДГМК «Криворіжсталь», дробарної фабрики № НОМЕР_1 з 01.11.1996р. по 18.02.2002р.; ВАТ «Криворіжсталь», дробарної фабрики №3 РУ ГЗК з 18.02.2002р. по 13.06.2005р., які порушили вимоги ст.153 КЗпП України, ст.13 Закону України «Про охорону праці» (а.с.14).

Первинним висновком МСЕК від 31.05.2007 року ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 29.05.2007 безстроково, групу інвалідності не встановлено. Потреба у медичній та соціальній допомозі - медикаментозне лікування (а.с.10).

У зв`язку з професійним захворюванням, позивач перебував на стаціонарному обстеженні з 09.01.2007р. по 26.01.2007р. (а.с.15).

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, зважаючи на те, що сторони перебували у трудових правовідносинах, професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, тому наявні підстави, передбачені статтями 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування роботодавцем працівнику моральної шкоди.

Відповідних висновків щодо застосування положень статей 153, 237-1 КЗпП України, 1167 ЦК України та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Верховний Суд також дійшов у постановах від 04 липня 2018 року у справі №219/9095/16-ц (касаційне провадження №61-4772св18), від 26 вересня 2018 року у справі №265/379/16 (касаційне провадження №61-5393св18), від 17 жовтня 2018 року у справі №210/4786/16 (касаційне провадження №61-8717св18), від 31 жовтня 2018 року №592/3565/17 (касаційне провадження №61-14410св18), від 05 грудня №212/4799/17 (касаційне провадження №61-36931св18) від 19 грудня 2018 року у справі №219/5501/17 (касаційне провадження №61-1431св18), виклавши позицію про покладення обов`язку відшкодування моральної шкоди на роботодавця, з яким позивач перебував у трудових правовідносинах, з огляду на те, що професійні захворювання отримані позивачем під час виконання ним трудових обов`язків.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності,виду діяльності чи галузевої належності.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008 громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності до ст.4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, оскільки актом розслідування профзахворювання встановлено зв`язок профзахворювання позивача з виробництвом.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві у зв`язку з професійним захворюванням встановлений, оскільки позивач зазнав зменшення обсягу трудової діяльності, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням вказаних фактичних даних у справі, правових норм, які підлягають застосуванню, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах більше 12 років на підприємстві відповідача, роботу позивача у шкідливих умовах на іншому підприємстві, ступінь втрати працездатності 10%, характер, інтенсивність і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідність прикладати значні зусилля для продовження активного життя, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переносить у зв`язку з профзахворюванням, а в задоволенні іншої частини позову слід відмовити.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень п.3 ч.3 ст.175, п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа №761/11472/15-ц.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 840,80грн.

Враховуючи викладене, керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 60, 88, 137, 213- 215 ЦПК України, ст.ст.173, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я - 20000,00 гривень (двадцять тисяч гривень 00 коп.) без утримання податків, зборів та інших платежів.

В решті позову, - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (ЄДРПОУ 24432974) в дохід держави судовий збір в сумі 840,80грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», (ЄДРПОУ 24432974), юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1.

Суддя: Н. Ю. Вікторович