Постанова № 922194, 07.08.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.08.2007

Справа №2-19/3371-2006А

За позовом – ТОВ Торгово-промислового компанія «Саяна-плюс», м.Феодосія АР Крим

До відповідача – Феодосійської МДПІ, м.Феодосія АР Крим

Про визнання нечинним податкового повідомлення рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – Котов А.П., нач. юрид. відділу, доречність № 35 від 20.04.2007 р.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ від 28.03.2005 року № 001239/2230/23-/6/0. Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач заявою б/н від 02.06.2006 р. уточнив позовні вимоги та просить визнати нечинними податкові повідомлення рішення Феодосійської МДПІ від 28.03.2005 р. № 001239/2230/23-1/6/0; рішення № 000011/5516/23-1/1/0 від 21.09.2005 р. та рішення № 6931/23-1/1/3 від 21.12.2005 р.

15 червня 2006 р. провадження по справі було зупинено по справі призначено проведення судово-бухгалтерська експертиза документів.

15 червня 2007 р. справу повернено до Господарського суду АР Крим без проведення експертизи у зв’язку із ненаданням експерту жодного документу з боку позивача для вирішення питання, поставленого на дослідження.

Відповідач надав клопотання б/н від 07.08.2007 р. з проханням провести заміну відповідача Феодосійську МДПІ на належного відповідача Державну податкову інспекцію в м.Феодосії відповідно до ст.52 КАС України.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Представники сторін відмовились від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давали пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), п.2-1 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам’ятка про права та обов’язки сторін.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «Саяна плюс» зареєстроване 21.06.2001 року виконкомом Феодосійської міської ради АР Крим, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.29).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до п.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.

Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24.03.2005 року Феодосійською ОДПІ складений акт № 653/23-1/31505207 про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ Торгово-промислового компанія «Саяна-плюс» за період с 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. (а.с.9-28).

На підставі вказаного акту Феодосійська ОДПІ прийняла рішення податкове повідомлення рішення від 28.03.2005 р. № 001239/2230/23-1/6/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1971,25 грн. (а.с.8).

Підставою для прийняття рішення є встановлення порушення п.2.15 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19.02.2001 року № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 р. за № 237/5428 де обумовлено обов’язковість підприємств здійснити видачу готівкових коштів під звіт відповідно із діючими нормативно-правовими актами України.

Рішенням ГНАУ № 8854/6/25-0415 від 14.09.2005 року рішення Феодосійської ОДПІ від 28.03.2005 р. № 001239/2230/23-1/6/0 скасоване у частині суми 1898,34 грн. (а.с.82-85).

У зв’язку з викладеним відповідачем прийняті рішення № 000011/5516/23-1/1/0 від 21.09.2005 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 72,91 грн. та рішення № 6931/23-1/1/3 від 21.12.2005 . про застосування штрафних санкцій у розмірі 72,91 грн. (а.с.52, 86).

Позивач заявою б/н від 02.06.2006 р. збільшив позовні вимоги та просить визнати нечинними податкові повідомлення рішення Феодосійської МДПІ від 28.03.2005 р. № 001239/2230/23-1/6/0; рішення № 000011/5516/23-1/1/0 від 21.09.2005 р. та рішення № 6931/23-1/1/3 від 21.12.2005 р.

У частині позовних вимог про визнання нечинними податкового повідомлення рішення Феодосійської МДПІ від 28.03.2005 р. № 001239/2230/23-1/6/0 суд відмовляє на підставі наступного.

Відповідно до п.п.б) п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином податкове повідомлення рішення Феодосійської МДПІ від 28.03.2005 р. № 001239/2230/23-1/6/0 вважається відкликаним, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє.

Пунктом 2.1.5 Положення проведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за № 237/5428) передбачалося, що видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими сумами.

Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

З урахуванням викладеного суду відмовляє у задоволенні позову у частині визнання нечинними податкових повідомлень рішень Феодосійської МДПІ № 000011/5516/23-1/1/0 від 21.09.2005 р. та № 6931/23-1/1/3 від 21.12.2005 р.

Клопотання відповідача в порядку ст. 52 КАС України про заміну Феодосійської МДПІ на належного відповідача у зв’язку із проведеною реорганізацією відповідно наказу Державної податкової адміністрації в АР Крим № 150 від 24.03.2006 р. про реорганізацію Феодосійської МДПІ шляхом поділу та створення ДПІ у м.Феодосії, ДПІ у Кіровському районі та ДПІ у Советському районі, суд вважає необхідним задовольнити та провести заміну на належного відповідача – ДПІ в м.Феодосії.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 52, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 07.08.2007 року у 11 год. 55 хв.

У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.