Вирок № 9221288, 20.04.2010, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №1-45/10

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2010 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого – судді Колоса Ю.А. при секретарі Кирда Н.М., за участю прокурора Завезіона Є.Л. та адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Шишаки кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживаючого без реєстрації в с.Воскобійники Шишацького району Полтавської області, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не судимого, працюючого в СТОВ «Воскобійники» дояром,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.01.2010 року близько 13-00 години ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийшли в домогосподарство громадянина ОСОБА_4, розташоване в с.Воскобійники Шишацького району Полтавської області, з метою попосипати. Оскільки вхідні двері будинку були зачинені зсередини на защіпку, ОСОБА_2 з силою штовхнув їх і внаслідок зриву защіпки двері відкрилися. Зайшовши разом з ОСОБА_3 в будинок, вони побачили ОСОБА_4, який лежав на ліжку і відпочивав. Біля ліжка ОСОБА_4 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 побачили пляшку горілки, і вирішили разом відсвяткувати свято старого нового року. Після розпивання спиртних напоїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в присутності неповнолітньої ОСОБА_5, безпричинно розпочали бійку, в ході якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 били ОСОБА_4 ногами і руками по голові та тілу. Потім ОСОБА_2, діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі відправив природні потреби на ОСОБА_4

В результаті побиття потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому спинки носа, гематом на обличчі, які утворилися від дії тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати даті та обставинам, та по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень, по критерію короткочасного розладу здоров’я. (Висновок експерта № 80 від 25.02.2010 року).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та цивільний позов прокурора визнав повністю і показав, що він постійно проживає в м.Житомир, але з осені 2009 року тимчасово проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8 у своєї сестри ОСОБА_6, яка проживає разом з чоловіком – ОСОБА_3 та дитиною. Також в с.Воскобійники проживає його мати ОСОБА_7 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та їхньою дочкою ОСОБА_5 14 січня 2010 року з 10 години він разом з чоловіком сестри ОСОБА_3 пішли «посипати» по людям, так як було свято, та вживали горілку. Близько 12 години вони вирішили сходити до будинку його матері ОСОБА_7, щоб «попосипати». Йому було відомо, що мати в цей час булав Оржицькому районі, а вдома був ОСОБА_4 разом з дочкою ОСОБА_5 Коли вони прийшли до будинку, то двері були зачинені на защіпку зсередини. Він спочатку почав стукати в двері, проте їм з ОСОБА_3 ніхто не відчиняв, тоді він штовхнув двері в місці, де була защіпка і вона вискочила з прибойця і двері відчинилися. Коли вони з ОСОБА_3 зайшли в кімнату, то побачили на ліжку ОСОБА_4 Вони з ОСОБА_3 попосипали. Після чого сказали ОСОБА_4, щоб він наливав горілку, так як біля його ліжка стояла наполовину заповнена пляшка. ОСОБА_7 взяв дану пляшку і разом з ОСОБА_4 та Артемом розпили її в кімнаті кухні. Коли випили горілку він в кімнаті кухні штовхнув ОСОБА_4 на ліжко і безпричинно наніс йому близько трьох ударів кулаком по голові. Після цього він припинив бити ОСОБА_4 і той перейшов на своє ліжко в кімнату зали. В цей час до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_3 та з невідомих йому причин наніс близько 2-3 ударів по обличчю в область носа. ОСОБА_7 також наніс близько 2 ударів по тілу ОСОБА_4, куди саме він бив не пам’ятає. Більше він з ОСОБА_3 ОСОБА_4 не били. ОСОБА_8 в цей час говорила їм, щоб вони не били її батька і в якусь мить вибігла з будинку. Чи щось говорив ОСОБА_4 він не пам’ятає. Також, коли ОСОБА_4 лежав на ліжку, він помочився йому на голову, тому голова ОСОБА_4 та постіль була в сечі. В ОСОБА_4 від їхніх з ОСОБА_3 ударів голова була пухла та в крові. Після цього вони з ОСОБА_3 вийшли з будинку, і коли він виходив то кулаком вдарив в кухні по шафі від чого в ній утворився отвір, вся ця подія відбувалася на протязі 10 хвилин. До цього часу він неодноразово приходив до матері і в нього з ОСОБА_4 ніяких неприязних стосунків чи конфліктів не було. Причиною вчинення ним хуліганських дій та побиття ОСОБА_4 було, те що він з ОСОБА_3 були п’яні. На даний час він попросив пробачення у ОСОБА_4 і він йому пробачив, тому на даний час в них нормальні відносини.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст.296 ч.2 КК України та цивільний позов прокурора визнав повністю і дав показання, аналогічні показанням підсудного ОСОБА_2

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 та неповнолітньою дочкою ОСОБА_5, яка є інвалідом дитинства. 14 січня 2010 року зранку вын «посипав», але спиртного не вживав, після чого він з дочкою був вдома. Його співмешканка ОСОБА_7 в цей час була у родичів в Оржицькому районі. Близько 13 години він почув гуркіт в двері будинку. Дочка ОСОБА_8 пішла відчиняти двері, і в кімнату, де він знаходився, зайшли син та зять співмешканки ОСОБА_2 та ОСОБА_3. З їх зовнішнього вигляду було видно, що вони були п’яні. Хлопці спочатку «попосипали», а потім сказали, щоб він дав їм горілки. Пысля цього ОСОБА_2 взяв пляшку голрілки, яка знаходилась біля ліжка і разом з ОСОБА_3 вийшов у кухню. Його також покликали з собою, щоб він пив з ними горілку. Після розпивання горілки ОСОБА_2, нічого не кажучи, штовхнув його на ліжко і почав бити ногами по голові та по всьому тілу. Коли ОСОБА_2 припинив бити, він встав та перейшов в кімнату зали на своє ліжко. В цей час до нього підійшов ОСОБА_3 та, нічого не кажучи, вдарив його два рази кулаком в в ніс, від чого в нього з носа потекла кров. Потім до ОСОБА_3 приєднався ОСОБА_2 і знову почав його бити руками та ногами по голові та різних частинах тіла. Від ударів в нього на обличчі та в районі вуха все опухло і він погано бачив. Скільки ОСОБА_2 завдав йому ударів він точно сказати не може, тільки знає, що ОСОБА_2 дуже боляче бив по голові. Він просив хлопців, щоб вони його не били, але на його слова ніхто не реагував. ОСОБА_2 після того, як припинив бити помочився йому на обличчя, сеча попала йому в ротову порожнину, від чого ОСОБА_4 стало погано, він втрачав свідомість і нічого не бачив, так як гематома на обличчі стала більшою. Після цього хлопці пішли з будинку, і хтось із них на кухні вдарив шафу та щось перекинув. Причина побиття ОСОБА_4 не відома. Раніше в нього з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 конфліктів не було. Після цього приїхали працівники міліції, яким він в присутності сільського голови та ОСОБА_9 дав пояснення стосовно того, що сталося, і автомобілем швидкої допомоги був доставлений до лікарні. В лікарні ОСОБА_2 просив в нього пробачення, а коли він був вдома, то приходив і ОСОБА_3 також просив пробачення. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повністю оплатили всі ліки, які були необхідні для лікування. На даний час він пробачив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і претензій до них не має.

Після роз’яснення учасникам судового розгляду статті 299 КПК України та за їх згодою суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Дії підсудного ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.296 ч.2 КК України як хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.

Така кваліфікація дій підсудних знайшла своє підтвердження і в судовому засіданні.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом’якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.

Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягаються вперше, вчинений ними злочин є злочином середньої тяжкості, у скоєному щиро розкаялись, відшкодували витрати потерпілого на лікування.

За місцем тимчасового проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно.

За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується посередньо.

За місцем роботи підсудний ОСОБА_3 характеризується позитивно.

При призначенні покарання суд враховує думку потерпілого, який у судовому засіданні просив суд призначити підсудним покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, наявність на утриманні підсудного малолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних, суд визнає вчинення злочину особами, що перебували у стані алкогольного сп’яніння.

Згідно медичного висновку Шишацької ЦРЛ від 09.02.2010 року ОСОБА_2 страждає на легку розумову відсталість, обмежено працездатний, примусового лікування від алкоголізму не потребує. (а.с.73)

Згідно медичного висновку Шишацької ЦРЛ від 09.02.2010 року ОСОБА_3 здоровий, працездатний, примусового лікування від алкоголізму не потребує. (а.с.101)

Враховуючи вищенаведені вище обставини, суд дійшов висновку, що виправлення підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та попередження скоєння ними нових злочинів можливі без позбавлення волі, а тому на підставі ст.75 КК України їх доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов прокурора Шишацького району Полтавіської області в інтересах держави в особі фінансового управління Шишацької райдержадміністрації Полтавської області визнається підсудними, підтверджений матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Цивільний позов прокурора Шишацького району Полтавської області в інтересах держави задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь фінансового управління Шишацької районної державної адміністрації на розрахунковий рахунок №31413544700515, МФО 831019, банк одержувача – УДК в Полтавській області, код ЗКПО 34698694, одержувач – місцевий бюджет Шишацького району - 827 (вісімсот двадцять сім) гривень 05 копійок на відшкодування витрат, понесених Шишацькою центральною районною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з наступного дня після його проголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Шишацького районного суду Колос Ю.А.