Ухвала суду № 92212292, 09.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11822/20

Провадження №: 2/755/5082/20

УХВАЛА

про відкриття провадження

"09" жовтня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; вказане в позовній заяві фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ), яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; вказане в позовній заяві фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районного в м.Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул. Краківська, 20), про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районного в м.Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та зобов`язання вчинити дії.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд: визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 та зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою; зобов`язати ОСОБА_2 зареєструвати свого сина ОСОБА_3 у належній їй на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_4 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . В зазначеній квартирі зареєстровані донька та малолітній онук позивача, які не проживають за місцем реєстрації на дату підписання позовної заяви. На думку позивача, відповідачі втратили право користування спірною квартирою, оскільки добровільного залишили житлове приміщення, забрали особисті речі, контактів з позивачем не підтримують, натомість тимчасово займають належну позивачу частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 . Відповідач не вважає себе членом сім`ї позивача. Позивач зазначає, що самостійно несе повністю витрати по утриманню квартири АДРЕСА_2 , сплачує комунальні платежі, та забезпечує поточний ремонт, проте ОСОБА_2 жодного разу не компенсувала сплачених комунальних платежів та постійно ухиляється від оплати за користування квартирою. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 . Відповідач здійснила необхідну підготовку для продажу власної квартири. Позивач має намір продати квартиру, однак реєстрація відповідачів чинить перешкоди у вільному розпорядженні належним позивачу нерухомим майном.

Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Копію зазначеної ухвали суду позивачем ОСОБА_1 отримано 07 жовтня 2020 року, що підтверджується розпискою в довідковому листі до справи.

07 жовтня 2020 року позивач подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучено оригінал квитанції про доплату судового збору.

Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, врахувавши, що позивачем виконані вимоги суду викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку про те, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.

Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Суд враховує положення частин 1 - 4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи і не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому приходжу до висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.

За таких обставин, враховуючи вимоги частин 1- 4 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач, серед іншого, просить визнати малолітнього ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 та зняти його з реєстраційного обліку.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації та зобов`язати останнього надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

У відповідності до положень ч.3 ст.187 ЦПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районного в м.Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та зобов`язання вчинити дії.

Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації (02094, м.Київ, вул. Краківська, буд. 20).

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Роз`яснити відповідачам право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідачі зобов`язані надіслати позивачеві копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст. 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідачі викладають свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких викласти свої аргументи і міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою ст. 178 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.

Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.

Зобов`язати Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, відповідно до вимог ст. 19 Сімейного кодексу України, надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Відповідачам та третій особі Службі у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації направити копію позовної заяви з додатками.

Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі - Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя: