Ухвала суду № 92211679, 15.10.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5986/20

Провадження № 2-з/591/96/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Северинової А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 1 196 321 грн, що еквівалентно 42 321,73 доларів США в порядку поділу майна подружжя.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстави сплати позивачем судового збору не в повному обсязі.

13 жовтня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову шляхом заборони відчуження належного відповідачу майна, а саме: житлового будинку А-ІІ загальною площею 187,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на її користь грошових коштів в сумі 1 196 321 грн, які позивач перерахувала на банківський рахунок відповідача за період з 18 січня 2008 року по 20 січня 2011 року з метою придбання земельної ділянки та будівництва на ній житлового будинку. Заявник вважає, що оскільки між сторонами існує спір, тому існує реальна загроза вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому житлового будинку на користь третіх осіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність відповідачу майна на праві власності.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є поділ коштів, які позивачка пересилала відповідачу з метою будівництва будинку на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 березня 2017 року за № 83360306 житловий будинок А-ІІ загальною площею 187,9 кв.м, житловою площею 42,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 25, 27).

Таким чином, приймаючи до уваги обставини того, що між сторонами дійсно виник спір, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Також суд звертає увагу на те, що обраний позивачем захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Крім того, на думку суду, обраний позивачем вид забезпечення позову не порушує права та інтереси інших осіб, а також не обмежує права відповідача щодо володіння і користування належним йому нерухомим майном.

Отже, заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження належного ОСОБА_3 майна, а саме: житлового будинку А-ІІ загальною площею 187,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється із наступного дня після її прийняття.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Відомості відповідно до ч.1ст.157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Примірник ухвали направити позивачу до відома та Реєстраційній службі Сумського районного управління юстиції (40000, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1) для виконання.

Суддя А.С. Северинова