Рішення № 92210948, 15.10.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4607/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 жовтня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Мруць І.С.

за участю секретаря судового засідання - Мороза В.В.

справа №462/4607/20

Учасники справи:

позивач -Львівський міський центр зайнятості

відповідач - ОСОБА_1.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовною заявою Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги з безробіття та вартості професійного навчання,

за участю представника Львівського міського центру зайнятості Бориса А.С.- не з`явився,

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 8 894,09 грн, а саме: повернення допомоги з безробіття та вартості професійного навчання, а також судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи 13.03.2013 року. Такий статус позивачу було надано на підставі власноручно написаної ним заяви, у якій він вказав, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

За час перебування на обліку як безробітний позивач отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю з 20.03.2013 року по 19.11.2013 року в сумі 7 074, 01 грн та соціальні послуги. Згідно Договору від 16.04.2013 року, який був укладений між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 було направлено на професійне навчання - підготовку в Львівське ВПУ -20 (Технічний ліцей) зі строком навчання з 17.04.2013 року до 07.10.2013 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. Вартість цього навчання становила 1 820, 08 грн.

Зазначає, що під час чергового звернення до центру зайнятості в квітні 2020 року, встановлено факт, що ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець з 24.01.2006 року, про що складено Акт розслідування страхових випадків №36. Згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була здійснена лише 09.06.2020 року.

Наголошує, що в результаті таких дій позивача, він незаконно набув статус безробітного з 13.03.2013 року та отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття та пройшов оплачене професійне навчання. Зазначає також, що Львівським міським центром зайнятості 10.06.2020 року позивачу скеровано повідомлення про відшкодування коштів в сумі 8 894,09 грн, яке залишено без задоволення.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. 15.10.2020 року подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити повністю. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.41).

Відповідач у судове засідання не з`явився. Відзиву на позов не подав.

Ухвала суду з копією позовної заяви з додатками скерована відповідачу за зареєстрованим місцем проживання (згідно відомостей ГУ ДМС України у Львівській області (а.с.26) та за місцем проживання, вказаним у позовній заяві (а.с.30,40). Також на веб-сторінці Залізничного районного суду м. Львова в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України з дотриманням передбачених законодавством строків було розміщено оголошення, яким суд повідомив відповідача про те, що у провадженні суду перебуває дана справа та роз`яснено зміст ст. 178, 193 ЦПК України (а.с.38,39).

Як визначено у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, враховуючи, що представник позивача не заперечив у заяві (а.с.41) проти заочного розгляду справи, а відповідач не подав відзиву на позов, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.03.2013 року до Львівського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Шляхом заповнення бланку заяви своїм підписом позивач підтвердив, що на час звернення до центру не є, зокрема, зареєстрованим як фізична особа підприємець (а.с.7). Позивачем також заповнено повідомлення щодо незайняття шукачем роботи окремими видами трудової діяльності (а.с.8). Відповідачем заведено для позивача персональну картку №135013031300025 особи, яка звернулася до ЦЗ (а.с.6). Наказом від 18.03.2013 року №НТ130318 ОСОБА_1 було надано статус безробітного, а 20.03.2013 року згідно наказу від 20.03.2013 року №НТ130320 призначено виплати допомоги по безробіттю (а.с. 9).

Судом також встановлено, що відповідно до договору №135013041600009 від 16.04.2013 року між відповідачем та позивачем, останній був направлений на підготовку в Львівське ВПУ-20 (Технічний ліцей) за професією, спеціальністю, навчальною програмою електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування зі строком навчання з 17.04.2013 року по 07.10.2013 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с.15,16).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Частиною 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є допомога по безробіттю.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13 лютого 2009 року, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації. Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади.

У встановленому порядку, за результатами проведеної Львівським міським центром зайнятості перевірки, 09.06.2020 року було складено акт №36 розслідування страхових випадків та обґрунтованості і виплат матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 24.01.2006 року та під час реєстрації 13.03.2013 року та набутті статусу безробітного не повідомив службу зайнятості, що зареєстрований як фізична особа-підприємець. Дані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями Відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осію та фізичних осіб-підприємців (а.с. 18-20). В акті також зафіксовано період перебування позивача на обліку (з 13.03.2013 року по 20.11.2013 року) та факт проходження ним професійного навчання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За наведених обставин, суд погоджується, що про факт реєстрації ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець у період перебування на обліку як безробітного, останній мав повідомити Львівський міський центр зайнятості.

Суд враховує п.п. 1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітніми підприємницької діяльності №307 від 20.11.2000 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов`язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб`єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами). Відтак, ОСОБА_1 порушено вимоги законодавства щодо обов`язку повідомлення позивача про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд бере до уваги суму нарахувань допомоги по безробіттю та платежів, які подані позивачем та є додатком до персональної картки відповідача №135013031300025 (а.с. 10-14), а також розрахунок вартості навчання позивача у Львівському ВПУ-20 (а.с.21), оскільки такий відповідачем не оскаржувався. Інших даних судом не здобуто.

Посилання позивача про те, що 10.06.2020 року ОСОБА_1 скеровано повідомлення щодо відшкодування коштів у сумі 8894,09 грн., не підтверджуються жодними доказами, а відтак не враховуються судом.

Таким чином, у зв`язку із поданням недостовірних даних, ОСОБА_1 , не маючи правової підстави на те, набув статус безробітного з 18.03.20213 р. та отримував матеріальне забезпечення на випадок безробіття -допомогу по безробіттю за період з 20.02.2013 р. по 19.11.2013р. у сумі 7074,01 грн., пройшов професійне навчання за період з 17.04.2013 р. по 07.10.2013р. вартість якого становить 1820,08 грн, а всього - 8 894, 09 грн.

Виходячи зі наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, а тому позов слід задовольнити.

Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2102 грн. 00 коп. сплаченого судового збору при подані позову до суду.

Керуючись ст. 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги з безробіття та вартості професійного навчання - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Львівського міського центру зайнятості (рахунок UA328201720355459001700706219, одержувач: Львівський міський центр зайнятості, банк Держказначейська служба України, ЄДРПОУ 25555035, МФО 820172, КЕКВ 2710, призначення: повернення допомоги з безробіття та вартості професійного навчання від ОСОБА_1 ) грошові кошти у розмірі 8 894 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 09 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Львівського міського центру зайнятості (рахунок UA328201720355459001700706219, одержувач: Львівський міський центр зайнятості, банк Держказначейська служба України, ЄДРПОУ 25555035, МФО 820172, КЕКВ 2800, призначення: повернення судового збору від ОСОБА_1 ) понесені судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Позивач: Львівський міський центр зайнятості (місце розташування: 79060, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Суддя: І.С. Мруць