Ухвала суду № 92209719, 12.10.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3590/20

Провадження № 2/331/1673/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною 1ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Так, в матеріалах справи на підтвердження повноважень адвоката Філіної Є.В., як представника позивача, наявна копія ордеру серія АР № 1010678 від 28.09.2020 року.

Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не передбачено.

Пунктом 12.4. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яке затверджено рішенням Ради Адвокатів України, передбачено, що ордер повинен містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з вимогами статті 62 ЦПК України ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника,подається в оригіналі.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.

Як вбачається з матеріалів заяви, остання підписана та подана до суду адвокатом Філіною Є.В. На підтвердження повноважень на підписання заяви, адвокатом надано копію ордеру.

Водночас, суд вважає, що копія ордеру не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду із заявою від імені та в інтересах позивача, оскільки ордер не вказує на обсяг повноважень, наданих адвокату. При цьому до матеріалів заяви не долучено договору про надання правової допомоги № б/н від 08.09.2020 р., на який є посилання в копії ордеру. Також в копії ордеру не відображено, на надання правової допомоги у якій саме цивільній справі він виданий.

Таким чином, долучена до позовної заяви копія ордеру не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду саме з цією заявою від імені та в інтересах позивача.

Крім того, згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору за кожну позовну вимогу, відповідно до ставок встановлених Законом України «Про судовий збір».

Також, у відповідності до ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Тобто, саме орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. І лише після того, коли один із батьків ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду.

Проте, матеріали справи не містять рішення органу опіки та піклування щодо участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними, невиконання якого відповідачем було би підставою позивачу звернутись до суду із позовом про усунення таких перешкод.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Світлицька