Вирок № 92209161, 28.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/18571/20

провадження №: 1-кс/752/7530/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Воробйова І.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Приладишевої О.Г.,

захисника Полущенка Д.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Улузова А.С., погоджене прокурором відділу Київської місцевої прокуратури №1 Морозом Н.В. про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020100010004435, відомості щодо якого внесені 25.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В якості обґрунтувань слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вважає необхідністю запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати та/або спотворити будь-які речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення у якому він підозрюється.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також те, що злочини пов`язані із заволодінням чужого майна (коштів) в особливо великому розмірі шляхом обману, тому слідчий вважає, що з метою запобігання вищевказаним ризикам та належним чином виконанню завдань кримінального провадження неможливо застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання в повному обсязі, думку підозрюваного та його захисника, які заперечили проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 25.09.2020, згідно протоколу, ОСОБА_1 затримано на підставі та в порядку ст. 208 КПК України. 26.09.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно повідомленої підозри встановлено, що у невстановлений досудовим розслідування час та місці у ОСОБА_1 спільно із невстановленої досудовим розслідуванням особою виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах. З метою реалізації злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_1 вступив з невстановленою слідством особою у злочинну змову з метою вчинення шахрайства шляхом обману осіб, які бажають обміняти валюту, а саме заволодіння грошовими коштами під приводом проведення операції щодо обміну валют, здійснивши при цьому відповідний розподіл ролей, згідно якого невстановлена досудовим розслідуванням особа мала розміщувати оголошення про обмін валюти, ОСОБА_1 упаковувати сувенірні банкноти пачками у вакуумні упаковки та координувати дії свідка ОСОБА_2 , а останній мав безпосередньо зустрічатися з потерпілими та забирати грошові кошти.

Діючи згідно розподілених ролей, невстановлена досудовим розслідуванням особа, розмістила у Всесвітній мережі «Інтернет» на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » об`яву, за змістом якої пропонувалося здійснити валютно-обмінні операції української гривні на долари США, по курсу нижчому від ринкового.

25.09.2020 свідок ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 , в мережі «Інтернет» знайшли вказане оголошення про обмін іноземної валюти та, зателефонувавши по зазначеному в оголошенні номеру телефону НОМЕР_1 , домовились із невстановленою слідством особою про зустріч за адресою: вул. Богатирська, 1-а у м. Києві, при цьому повідомивши дану інформацію ОСОБА_2 .

За вказівкою ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_2 25.09.2020 близько 11.30 год. за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 1-А, зустрівся в салоні автомобіля «Тайота Авенсіс», д.н.з. НОМЕР_2 зі свідком ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 де він повідомив що має намір здійснити обмін грошових коштів по вигідному курсу. Будучи введеним в оману ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_4 , передав грошові кошти в розмірі 33600,00 доларів США свідку ОСОБА_3 з метою обміну. Останній в свою чергу, передав ОСОБА_2 готівкові грошові кошти в розмірі 33600,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 25.09.2020 складало 949156,32 грн. Взявши грошові кошти в руки, ОСОБА_2 поклав їх собі до внутрішньої кишені своєї куртки, та віддав свідку ОСОБА_3 поліетиленовий пакет в якому знаходились чотири вакуумні упаковки в яких були обмотані грошові кошти окремими пачками згідно номіналу банкнот. Також кожна пачка, була обмотана банківською паперовою стрічкою з написом на нею «АТ МЕГАБАНК». Не перерахувавши зазначені грошові кошти, та не перевіривши їх справжність, свідок ОСОБА_3 вийшов з салону автомобілю та разом із потерпілим ОСОБА_4 , який чекав поруч із автомобілем, направились до автосалону «Пежо», де в приміщенні автосалону виявили що у вакуумних упаковках, які їм надав ОСОБА_2 знаходяться банкноти номіналом по 50 грн., 200 грн. та 500 грн. на кожній з яких напис «СУВЕНИР. НЕ ЯВЛЯЕТСЯ ПЛАТЕЖНЫМ СРЕДСТВОМ». В цей час ОСОБА_2 на зазначеному вище автомобілі разом з грошовими коштами, які надав йому ОСОБА_3 поїхав у невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_1 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, заволодів чужим майном шляхом обману, цим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 33600,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 25.09.2020 складало 949156,32 грн, тобто своїми умисними діями, що виразились у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, відомостями, які містяться у письмових доказах, зокрема: протоколах допиту потерпілого, свідка, протоколах проведення обшуків та документами вилученими в ході їх проведення та інших матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги доведені прокурором обставини, якими слідчий обґрунтовує на підставі ст. 177 КПК України наявність ризиків, викладених у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує обставини на які посилався захисник в якості заперечень щодо клопотання слідчого та дані, які характеризують особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений та має постійне місце проживання у м. Києві.

Однак, слідчий суддя вважає, що наведені захисником доводи не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; характер та обставини вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, наявність у нього соціальних зв`язків, завдання ним значних збитків потерпілій стороні, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили слідчому судді застосувати до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.

Разом з тим, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з клопотання та поданих до нього документів, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинах, пов`язаних із вчиненням шахрайських дій з метою заволодіння чужого майна шляхом обману. У кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема щодо того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати та/або спотворити будь-які речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення у якому він підозрюється, у зв`язку з цим доводи захисника не заслуговують на увагу.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню.

Разом з цим, слідчий суддя задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, розміру завданих збитків потерпілій стороні та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Разом з тим, враховуючи характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме те, що в ході досудового розслідування на даний час встановлено поки одного потерпілого, якому завдано збитків в розмірі біля 1000000,00грн., та в подальшому можливо будуть встановлені інші потерпілі, яким також заподіяно шкоду, внаслідок злочинних дій підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна в повній мірі забезпечити належним чином виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому вважає за можливе визначити розмір застави у максимальній межі, встановленої п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде достатнім стримуючим засобом для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі їх невиконання.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи всі обставини цього кримінального провадження, характеру вчинених кримінального правопорушення, розміру заподіяних збитків, даних про особу підозрюваного, його майновий стан, наявність обґрунтованих ризиків, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави в межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчого судді саме такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та виконання завдань кримінального провадження.

Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Улузова А.С. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.11.2020 року, включно.

Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 25.09.2020.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 659100,00 (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ю.Ю. Мазур