Постанова № 92209077, 01.10.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10983/20

Провадження №: 2-а/752/320/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Івченко Анни Анатоліївни про визнання незаконними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

у червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з адміністративним позовом про визнання незаконними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 травня 2020 року інспектором Івченко А.А. було винесено постанову серії ЕАМ № 2595696 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень за порушення п. 33 ПДР, оскільки водій, керуючи транспортним засобом, здійснив стоянку на місці, що позначено дорожнім знаком 5.39 з доданою до нього табличкою 7.17, не маючи при собі документів, що підтверджують інвалідність водія та пасажира.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню. Зазначає, що Правил дорожнього руху вона не порушувала.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії інспектора патрульної поліції незаконними та скасувати постанову серії ЕАМ № 2595696 від 27 травня 2020 року про адміністративне правопорушення та накладання на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень за порушення ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 21)

17 серпня 2020 року до суду надійшов відзив Інспектора роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Івченко А.А. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що під час патрулювання Деснянського району м. Києва в складі екіпажу Рубін - 305 ( Івченко А.А. та Гаркуша М.М. ), останніми було виявлено порушення ПДР біля ТРЦ "Район" на вул. М.Лаврухіна, 5, автомобілем "Тoyota Land Cruiser Prado" номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на місці, що позначене дорожнім знаком 5.39 з додатком 7.17.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27 травня 2020 року Інспектором роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Івченко А.А. було винесено постанову серії ЕАМ № 2595696 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень за порушення п. 33 ПДР, оскільки водій, керуючи транспортним засобом, здійснила стоянку на місці, що позначено дорожнім знаком 5.39 з доданою до нього табличкою 7.17, не маючи при собі документів, що підтверджують інвалідність водія та пасажира. (а.с 6)

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю».

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідачем не надано суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Івченко Анни Анатоліївни про визнання незаконними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 27 травня 2020 року серії ЕАМ № 2595696 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, винесену Інспектором роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Івченко Анною Анатоліївною, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: