Рішення № 92207770, 13.10.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/5510/20

Провадження №2-а/235/41/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Бородавки К.П. за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Серія ЕАМ № 3009438 від 20.08.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн за ч.1 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.08.2020 він, керуючи автомобілем Subaru Forester, д.н.з НОМЕР_1 , Правил дорожнього руху не порушував, не вмикав дальнє світло фар, з відстані менш ніж 250 м до зустрічного та попутного ТЗ, а також при зупинці поліцейському пред`явив всі документи, які передбачені ПДР. Вказав, що оскаржувана постанова не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням КУпАП, оскільки в його діях не має ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП. Стверджував, що фактом пред`явлення ним документів, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП, є наявність достовірної інформації, зазначеної поліцейським в пункті 4 Постанови.

Також позивач зауважив, що в самій постанові є графа щодо доказів, які додаються номер 7 «до постанови додається», в якій відповідачем по справі зазначено «фотофіксація», однак відсутня інформація щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснено фотофіксацію. Вказав на порушення співробітником поліції процедури розгляду справи, зокрема, не було роз`яснено права позивача згідно зі ст.268 та ст.63 Конституції України, та не встановлено всіх обставин даного правопорушення; не дотримано й вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Позивач та його представник - адвокат Тишко Л.Є. в судове засідання не прибули, представником позивача через систему «Електронний суд» подані заяви про розгляд справи без їхньої з позивачем участі та задоволення позову.

Ухвалою суду від 01.09.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб (а.с.19).

Ухвалою суду від 01.10.2020 клопотання первісного відповідача Головного управління Національної поліції у Житомирській області задоволено, замінено останнього належним відповідачем - Департаментом патрульної поліції (далі - відповідач) (а.с.65).

Представником Департаменту патрульної поліції в особі УПП в Житомирській області до суду надісланий відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову (а.с.58-60). Мотиви незгоди зводяться до такого. Позивач не надав суду необхідних, належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. В позові вказані лише письмові пояснення особи, які не підтверджені жодними письмовими доказами. Вказує, що з доданого до відзиву відеофайлу № 20200820203036000161 (3 хв. 15 сек.) видно, що водій показує (а не пред`являє для повного ознайомлення) посвідчення водія, проте інспектор не встигає та не може повністю з ним ознайомитися, не може повністю прочитати всі необхідні дані, так як водій його швидко показує та забирає назад. Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також строки сплати штрафу та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Наголошує, що інспектором патрульної поліції винесено постанову згідно ст. 258 КУпАП, а ст.33 КУпАП встановлює загальні правила накладення стягнення за адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини. Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем на місці вчинення правопорушення не надано. До відзиву відповідачем доданий диск з відеофіксацією події.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

В силу приписів ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу, оскільки неявка учасників справи не перешкоджає її розгляду.

Судом встановлені такі обставини та зміст спірних правовідносин.

20.08.2020 поліцейським УПП у Житомирській області старшим лейтенантом поліції Микитюком Андрієм Івановичем відносно позивача прийнята оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕАМ № 3009438 (а.с.7-8).

За змістом оскаржуваної постанови позивач 20.08.2020 о 18:46 керував транспортним засобом марки Subaru Forester д.н.з НОМЕР_1 на території Житомирської обл., село Болярка, М06 162 км 500 м та вмикав дальнє світло фар з відстані менш ніж 250 м до зустрічного та попутного ТЗ, а також не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4.а ПДР України та ч.1 ст.126 КУпАП; адміністративне стягнення накладено на позивача у виді штрафу в розмірі 425 грн.

В п.7 оскаржуваної постанови, зазначено, що до неї додаються: фотофіксація (а.с.7).

За п.9 оскаржуваної постанови позивач відмовився від отримання копії постанови.

28.08.2020 позивач оскаржив вказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Розв`язуючи спір, суд враховує такі норми права.

За приписами ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно приписами п.2.4а Правил дорожнього духу України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс).

За приписами п.19.2. ПДР дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку. Світло необхідно перемикати і на більшій відстані, якщо водій зустрічного транспортного засобу періодичним перемиканням світла фар покаже потребу в цьому.

Відповідно до п.5 р. ІУ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог п.10 розділу ХІV згаданої Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Також суд зауважує, що Законом України від 14.07.2015 № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, за змістом якого у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення порушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

На підтвердження допущення позивачем правопорушень, наведених в оскаржуваній постанові про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, відповідачем до відзиву доданий диск з відеофіксацією події (а.с.61).

Суд відмічає, що відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.73 КАСУ); суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст.73 КАСУ); достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.74 КАСУ).

Суд наголошує, що з оскаржуваної постанови вбачається відсутність даних щодо технічного засобу, яким здійснено доданий відеозапис, містяться відомості лише щодо факту фотофіксації, що виключає можливість прийняття диску з відеозаписом судом у якості належного та допустимого доказу вчинення адміністративних правопорушень.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.05.2018 (справа №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016) адміністративне провадження №К/9901/29775/18), а також в постанові від 24.01.2019 (справа №428/2769/17, адміністративне провадження №К/9901/1667/17).

Верховний Суд зазначив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного Верховний Суд відмітив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3009438 від 20.08.2020 складена з порушенням норм ст.283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

При цьому суд враховує, що в силу приписів ст.72 та ст.77 КАС України як позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, так і суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності. Отже, фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а в даному випадку відповідачем, в порушення вимог ст.72 КАС України, не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, що, в свою чергу, не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні тих адміністративних правопорушень, які наведені в оскаржуваній постанові.

Одночасно слід зазначити, що суд вжив заходів для повного і всебічного розгляду даної справи, повідомив відповідача (після заміни неналежного відповідача) і роз`яснив його право на подання відзиву та доказів, разом з тим, відзив на позов наданий суду з порушенням вимог ч.4 ст.162 КАСУ, за змістом яких до відзиву має бути наданий документ, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, проте надісланий до суду відзив таких документів не містить.

За таких обставин суд констатує, що відповідачем у встановленому порядку не доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.3 ч.3 ст.286 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 77, 238, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження - місто Київ, вул.Федора Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серія ЕАМ № 3009438 від 20.08.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя