Ухвала суду № 92206757, 15.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Слідчому судді Справа № 638/13948/20

Номер провадження 1-кс/638/1455/20

Дзержинського районного суду У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О., за головуючого судді Грищенко І.О.

за участю:

прокурора прокурора Подвашецького Д.В.

захисника Бодяна М.В.

ггггггсссс секретаря судового засідання Рассохи В.Ю.

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12020220480002598 від 14.07.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Антрацит Луганської області, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, працездатної, офіційно не працюючої, яка не має утриманців, відносно двох неповнолітніх дітей позбавлена батьківських прав, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України,

клопотання прокурора Харківської

_____

УСТАНОВИВ:

Ухвалами слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.07.2020 року та 08.09.2020 року застосовано та продовжено ( відповідно) відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

В підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, зазначивши, що ризики, які мали місце під час досудового розслідування кримінального провадження, продовжують існувати. Так, обвинувачена обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, незаміжня, утриманців не має, не працевлаштована, тобто відсутні міцні соціальні зв`язки в місті перебування, неоднарозово притягалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання.

Захисник та обвинувачена заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник просив обрати відносно підзахисної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, тим самим надавши можливість обвинуваченій працювати в денний час та себе матеріально утримувати.

Прокурор наполягав на задоволенні свого клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.

Під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення .

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою інкримінуємого їй кримінального правопорушення - злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватою у скоєні інкримінуємого злочину , приймає до уваги, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, офіційно не працевлаштована, відповідно не має офіційних джерел отримання прибутку, утриманців не має, не одружена, тобто з великою ймовірністю може покинути межі міста Харкова , тим самим перешкодити кримінальному провадженню , з урахуванням тяжкості покарання та санкцій статті , яку інкриміновано , може вчинити втечу від правосуддя .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого , а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тяжкість вчиненого та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченій злочину, можливість ухилення від явки до суду, вказують на перевагу публічного інтересу.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, про що просить сторона захисту, суд констатує, що підозрюваною в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, апеляційна скарга залишена без задоволення.

З урахуванням наведеного вище , суд вважає, що на даній стадії кримінального провадження відсутні законні підстави для обрання відносно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, про що просить сторона захисту , тому що вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Враховуючи вказане, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване , підлягає задоволенню , клопотання сторони захисту не знайшло свого підтвердження в суді, тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України суд про постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , враховуючи підстави та обставини, передбачені ст..ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину- закінченого замаху на вбивство.

Враховуючи, що обвинуваченій перед`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 15- ч. 1 ст. 115 КК України , у суду наявні законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави .

Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи суд обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 314-317, 177, 183, 331, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, який слід рахувати з 15.10.2020 року , тобто до 13.12.2020 року , без права внесення застави.

Клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий : І.О.Грищенко