Вирок № 92205177, 07.10.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/655/2020

Справа № 428/5462/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря: Кожем`яки А.В.,

прокурора: Глазунової О.В.,

захисника: Андрушка К.П.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001032 від 26.05.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-01.04.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 3 роки;

-07.08.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді 7 років 1 місяці позбавлення волі;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2020 року у нічний час доби, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на вул. Курчатова, у районі ринку «Успіх», більш точної адреси встановити не вдалося, побачив раніше невідомого йому гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Останній перебував у стані алкогольного сп`яніння та сидів на лавці, маючи при собі сумку в якій знаходився ноутбук «Toshiba Satellite A200-1Z3» у корпусі чорного кольору. Підійшовши до ОСОБА_2 та побачивши, що той спить, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, шляхом вільного доступу таємно викрав сумку з ноутбуком «Toshiba Satellite A200-1Z3» у корпусі чорного кольору вартістю 2447,00 гривень, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи. Далі, ОСОБА_1 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на свій власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладеного у обвинувальному акті, які відповідають дійсності, та пояснив, що 14.05.2020 року у нічний час доби, точного часу він не пам`ятає, він перебував на вул. Курчатова, у районі ринку «Успіх», де разом з потерпілим розпивав алкогольні напої. Побачивши, що потерпілий заснув, він вирішив викрасти у нього ноутбук у корпусі чорного кольору, який потерпілий мав при собі. Скориставшись тим, що потерпілий спить та за його діями ніхто не спостерігає, він вчинив крадіжку вищевказаного ноутбука, після чого залишив місце вчинення злочину. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку, цивільний позов визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд даного кримінального провадження за його відсутності, в заяві вказав, що покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду, цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову, через незначний проміжок часу, вчинив новий, умисний злочин, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Разом з тим, згідно приписів ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст. 34 КК рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України.

Проте, як вбачається з обвинувального акту, така обтяжуюча покарання обставина, як рецидив кримінальних правопорушень в обвинуваченні ОСОБА_1 не висувалася.

Таким чином, суд не може самостійно виходити за межі пред`явленого обвинувачення в частині можливого погіршення становища обвинуваченого. Отже, дотримуючись позиції державного обвинувачення, обставина, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України - рецидив кримінальних правопорушень, судом не зазначається, оскільки така обтяжуючу обставина, є поза межами висунутого обвинувачення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року (Справа № 214/4920/16-к, провадження № 51-2920 км 18).

Отже, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення-проступку, його наслідків, особу обвинуваченого, його кримінальну поведінку, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.08.2020 року, поставлене йому у провину кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні скоїв до ухвалення попереднього вироку, суд при призначенні остаточного покарання керується вимогами ч. 4 ст. 70 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Як вбачається із заявленого цивільного позову ОСОБА_3 , позивач просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2447 грн. 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2447 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі 2447 грн. 00 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Речові докази відсутні.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 70 ч. 4, ст. 72 ч. 1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеним вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.08.2020 року, перевівши менш суворий вид покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі в більш суворий - 1 (один) рік позбавлення волі, із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 2 447 (дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням товарознавчої експертизи № 19/113/9/1/-626-д від 12.06.2020 року, які згідно довідки складають 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова