Ухвала суду № 92204945, 12.10.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/15187/17

УХВАЛА

іменем України

12 жовтня 2020 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Попової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Ткаченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове питання про застосування амністії та звільнення від відбування покарання у кримінальному провадженні № 426/15187/17, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником начальника Луганського обласного управління водних ресурсів, одруженого, не маючого неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

виправдано за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК); засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарчою діяльністю на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку на 1 рік, покладені обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ст. 76 КК;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , уродженки м. Сватове Луганської області, українки, громадянки України, працюючої провідним інженером Луганського обласного управління водних ресурсів, з неповною вищою освітою, не маючої неповнолітніх дітей, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

засуджено за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарчою діяльністю на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку на 1 рік, покладені обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ст. 76 КК.

Встановив:

Засуджена ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить застосувати до неї Закон України "Про амністію у 2016 році" та звільнити її від відбування покарання на підставі пункту «є» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Свою заяву мотивує тим, що вона повністю визнала вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. До кримінальної відповідальності притягується вперше. Скоєний нею злочин у відповідності до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Зауважила, що під час судового розгляду кримінального провадження нею була надана довідка про сумісне проживання з матір`ю і такий документ був предметом дослідження суду. Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання. Засуджена в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності. Представник потерпілого надав заяву про вирішення питання про застосування до засуджених амністії без його участі. Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, заяву засудженої, приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що згідно вироку Сватівського районного суду Луганської області від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 за ст.191 ч.2 КК України визнано невинуватим та виправдано через недоведеність вчинення ним злочину. ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарчою діяльністю на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік. На підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_1 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та згідно п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов`язати не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Заставу в сумі 8420,00 грн., внесену обвинуваченим ОСОБА_1 на р/р ТУ ДСА України в Луганській області № 37317017002672, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, повністю звернуто на виконання цього вироку в частині майнових стягнень з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 визнано винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-господарчою діяльністю на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік. На підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_2 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та згідно п.2 ч.2 ст.76 КК України, зобов`язано не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Цивільний позов прокурора задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Луганського обласного управління водних ресурсів, р/р 35219025001732 ГУДКСУ у Луганській області МФО 820172, код отримувача (ЄДРПОУ) 01033757, спричинену шкоду кримінальним правопорушенням в розмірі 55138 грн. 72 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по Ѕ частині з кожного на користь держави судові витрати за проведення судово-економічної експертизи № 139 від 07.09.2017 р. в сумі 4948,00 гривен. Згідно ухвали Луганського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року вирок Сватівського районного суду Луганської області від 11 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку ч. 2 ст 404 КПК змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку в формулюванні обвинувачення вказівку, що дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призвели до матеріальних збитків на загальну суму 55138 гривень 72 копійки державі в особі Луганського обласного управління водних ресурсів, згідно з висновком судово-економічної експертизи № 139 від 07.09.2017. Виключено з мотивувальної частини вироку висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 формальних ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК. Заставу в сумі 8420,00 гривень, внесену ОСОБА_1 на р/р ДСА України в Луганській області № 37317017002676, ЄДРПУ 26297948, банк отримувач Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172 повернуто заставодавцю. У задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Луганського обласного управління водних ресурсів відмовлено. Витрати на проведення судової економічної експертизи № 139 від 07.09.2017 в сумі 4948,00 гривень віднесено на рахунок держави. В іншій частині вирок залишено без змін. Згідно розпорядження суду, вирок набрав законної сили 18 серпня 2020 року (а.с. судової справи т. 2 - 96). Крім того судом встановлено, що ОСОБА_3 , 1927 року народження, є матір`ю ОСОБА_2 , яка проживає з нею за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 здійснює догляд за матір`ю (а.с.м.к.п. 212). Відповідно до ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання. Статтею 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» встановлено, що амністією є повне або часткове звільнення відвідбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону. Амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону. Згідно п. «є» ч. 1 ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнанні винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання засудженої ОСОБА_2 обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки відповідно до положень ст. 12 КК України, злочин за який засуджено ОСОБА_2 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, засуджена ОСОБА_2 не відноситься до переліку осіб до яких відповідно ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році" не застосовується амністія, на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2016 році" матір засудженої ОСОБА_2 вже досягла 70-річного віку та інших працездатних дітей вона не має. Керуючись ст.ст. 1, 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 1, 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст. 86 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -

постановив:

Заяву засудженої ОСОБА_2 про застосування амністії та звільнення від відбування покарання - задовольнити. Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначених вироком Сватівського районного суду Луганської області від 11 листопада 2019 року покарань на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Попова