Ухвала суду № 92204782, 05.10.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 05.10.2020

ЄУ № 420/799/17

Провадження №4-с/942/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Пронька В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

стягувача ОСОБА_1 державного виконавця Слюсар Є.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков скаргу ОСОБА_2 на постанови старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Желєзняк Юлії Вікторівни про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55605698, суб`єкти оскарження – Новопсковський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державний виконавець Желєзняк Юлія Вікторівна, стягувач - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії та постанови старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Желєзняк Юлії Вікторівни про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55605698.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 11.01.2018 року у справі №420/799/17 накладено арешт на:

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі – продажу серії ВРЕ №661386 від 17.02.2011, посвідченого Новопсковською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер майна 6295426;

- 11/100 частку нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі – продажу серії ВРР №262810 від 04.04.2012, посвідченого Новопсковською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер майна - 12265273;

- легковий автомобіль ВАЗ 21213, 1994 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , що підтверджується листом територіального сервісного центру №4443 від 03.05.2017 за №31/12/4443-2;

- комбайн зернозбиральний СК -5М-1 «Нива», 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 02.09.2008;

- комбайн зернозбиральний Єнісей – 950, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 від 06.07.2010;

- трактор колісний МТЗ -80Л, 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_8 від 09.12.2011,

- трактор колісний МТЗ -80Л, 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_10 від 09.12.2011.

На думку заявника ОСОБА_2 ухвала Новопсковського районного суду Луганської області від 11.01.2018 року не є ухвалою суду про забезпечення позову, про що свідчить відсутність в її змісті її найменування про забезпечення позову, яка є обов`язковим її атрибутом, оскільки визначений ч. 6 ст. 153 ЦПК України, за якою про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Крім того, заявник вказує, що зазначена ухвала суду не є за своєю правовою природою ухвалою про забезпечення позову та виконавчим документом, оскільки судом було розглянуте клопотання позивача про забезпечення позову в порушення вимог ст. 153 ЦПК України, який визначає окремий порядок розгляду заяви про забезпечення позову від іншої справи. Зазначені норми процесуального права кореспондуються з п. 2.15 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації 17.12.2013 №173, за яким реєстрація та облік судових справ у місцевому загальному суді здійснюється згідно з індексами «2-аз» - заяви про забезпечення позову. Заявник вважає, що ухвала Новопсковського районного суду Луганської області від 11.01.2018 року в справі №420/799/17 не є ухвалою суду про забезпечення позову, не є виконавчим документом, оскільки не відповідає її обов`язковим атрибутам, як її найменування, так і індексації окремого провадження, яка має включати обов`язковий індекс «2-аз», а тому відкриття виконавчого провадження та ухвалення відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження є незаконним.

Також, вказана ухвала суду не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до п.п. 1,3,4,7 ч. 1 ст. 4 цього закону у виконавчому документі зазначається назва і дата видачі документу, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника; строк пред`явлення рішення до виконання. Відомості, які містяться в ухвалі суду не відповідають обов`язковим атрибутам виконавчого документу.

Таким чином, на думку заявника, державний виконавець Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Тищенко К.Є. при відкритті виконавчого провадження порушила ч.ч. 1,4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю зазначених обов`язкових даних виконавчого документу. Прийняття державним виконавцем незаконної постанови про відкриття даного виконавчого провадження мало наслідком незаконний арешт майна боржника та порушення прав власності на майно боржника. Також, державний виконавець не повідомила боржника про відкриття даного виконавчого провадження та не надіслала боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження у передбачені законодавством строки, що є грубим порушенням прав боржника.

Також скаржник зазначає, що оскаржена постанова про накладення арешту на майно боржника від 02.10.2019 року у виконавчому провадженні № 55605698 взагалі не була винесена та оформлена. Постанова державного виконавця про накладення арешту на майно боржника від 19.11.2019 року у виконавчому провадженні № 55605698 була винесена державним виконавцем свідомо, в порушення вимог діючого законодавства. Виконання державним виконавцем ухвали після винесення рішення по суті, яке набуло законної сили, суперечить правовій природі забезпечення позову. За п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб. На час винесення оскаржуваних постанов про арешт майна набуло законної сили рішення суду за яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо рухомого та нерухомого майна боржника, крім комбайну « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов про арешт майна та накладення непередбачених судовим рішенням обтяжень на рухоме майно боржника також порушив вимогу ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», за якою арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Крім того, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасників справи. Рішення суду першої інстанції набуло законної сили після прийняття Луганським апеляційним судом постанови від 22.03.2019. Таким чином , дія ухвали суду про забезпечення позову не може бути розпочата з 22.06.2019.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 10 грудня 2019 року скаргу призначено до розгляду на 19 грудня 2019 року.

19.12.2019 судове засідання було відкладено в зв`язку з клопотанням заявника до 14.01.2020.

14.01.2020 судове засідання було відкладено в зв`язку з неявкою сторін до 28.01.2020.

28.01.2020 судове засідання було відкладено в зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення про дату, час і місце судового засідання стягувача ОСОБА_1 до 12.02.2020

12.02.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці. Судове засідання призначено на 19.02.2020.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 19 лютого 2020 року зупинено провадження за скаргою ОСОБА_2 до набрання законної сили судовим рішенням у справі ЄУ №420/799/17 (провадження № 4-с/942/2/19) за скаргою ОСОБА_2 на постанову про відкриття виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Тищенко К.Є. у виконавчому провадженні №55605698, суб`єкти оскарження – Новопсковський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, державний виконавець Тищенко Катерина Євгенівна.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15 червня 2020 року поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.08.2020 року.

10.08.2020 року відповідно до ухвали суду було визнано обов`язковою явку старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Желєзняк Юлії Вікторівни, а у разі її відсутності – представника Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Судове засідання призначено на 27.08.2020.

27.08.2020 судове засідання було відкладено в зв`язку з клопотанням державного виконавця про надання додаткових доказів до 09.09.2020.

09.09.2020 судове засідання було відкладено в зв`язку з клопотанням державного виконавця про неможливість прибути в судове засідання. Розгляд справи призначено на 01.10.2020.

Заявник ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка боржника, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні в.о.начальника Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Слюсар Є..О. заперечував проти задоволення вимог скаржника. Вважає оскаржувані постанови законними, обгрунтованими, винесеними відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», підстави для їх скасування відсутні.

Стягувач ОСОБА_1 в судовому засіданні вважала, що необхідно закрити провадження по даній скарзі, посилаючись на те, що оскаржувані постанови державним виконавцем винесені з порушенням строків, арешт на майно вчасно не було накладено, тому скаржник ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд майном, на яке необхідно було накласти арешт.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження № 55605698 суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 11.01.2018 року у справі №420/799/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ майна накладено арешт на:

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі – продажу серії ВРЕ №661386 від 17.02.2011, посвідченого Новопсковською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер майна 6295426;

- 11/100 частку нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі – продажу серії ВРР №262810 від 04.04.2012, посвідченого Новопсковською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер майна - 12265273;

- легковий автомобіль ВАЗ 21213, 1994 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , що підтверджується листом територіального сервісного центру №4443 від 03.05.2017 за №31/12/4443-2;

- комбайн зернозбиральний СК -5М-1 «Нива», 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 02.09.2008;

- комбайн зернозбиральний Єнісей – 950, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 від 06.07.2010;

- трактор колісний МТЗ -80Л, 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_8 від 09.12.2011,

- трактор колісний МТЗ -80Л, 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_10 від 09.12.2011.

23.01.2018 держаним виконавцем Тищенко К.Є. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеної вище ухвали суду.

30.09.2019 ст. державним виконавцем Желєзняк Ю.В. складено акт про те, що при перевірці виконавчого провадження № 55605698 були виявлені недоліки, а саме: державним виконавцем Тищенко К.Є. не було накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , згідно ухвали Новопсковського районного суду від 11.01.2018.

02.10.2019 року ст. державним виконавцем Желєзняк Ю.В. було винесено постанову про накладення арешту на майно належне ОСОБА_2 , відповідно до зазначеної вище ухвали суду та внесені відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

19.11.2019 ст. державним виконавцем Желєзняк Ю.В. повторно було винесено постанову про накладення арешту на майно належне ОСОБА_2 , відповідно до зазначеної вище ухвали суду.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Разом з тим, згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Зазначене узгоджується з рішенням ухваленим 22.08.2018 Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду в справі №471/283/17-ц.

Щодо посилання заявника на те, що розгляд клопотання про забезпечення позову має розглядатися в окремому провадженні з обов`язковим встановленням індексу справи «2-аз», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 2.15 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації 17.12.2013 №173 реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) у місцевому загальному суді здійснюються, зокрема, згідно з індексами «2-аз» - заяви про забезпечення позову, доказів в адміністративних справах.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про забезпечення позову розглянуто в порядку ст.153 ЦПК України, оскільки провадження у справі відкрито за правилами цивільного судочинства, а тому зазначені вище доводи заявника не відповідають нормам діючого законодавства.

Крім того, зазначені обставини, встановлені постановою Луганського апеляційного суду від 03.06.2020 у справі № ЄУ 420/799/17, провадження №4-с/942/9/19 за скаргою ОСОБА_2 на постанову про відкриття виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Тищенко К.Є. у виконавчому провадженні №55605698, та у чинність ч.4 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Щодо доводів скаржника про неправомірність дій державного виконавця та винесення постанов про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У чинність ч.2 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч.7 ст. 26 цього Закону.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

В судовому засідання встановлено, та підтверджено матеріалами виконавчого провадження №55605698, що державним виконавцем більше ніж півтора року взагалі не вживалися будь які заходи щодо виявлення майна боржника ОСОБА_2 , отримання інформації про його місцезнаходження.

Крім того, судом встановлено, що постанова Луганського апеляційного суду від 22.03.2019, якою змінено рішення Новопсковського районного суду від 02.03.2018 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ майна набрала законної сили 22.03.2019

Відповідно до вимог ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За змістом ч.8 ст.158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

На підставі викладеного, з урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що 22.06.2019 року сплили всі строки дії заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ майна і у державного виконавця взагалі не було підстав виносити постанови про арешт майна боржника від 02.10.2019 та 19.11.2019 та вносити відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Старшим державним виконавцем Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Желєзняк Ю.В. порушені не тільки строки винесення ухвали про арешт майна, а й сама процедура вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення скарги в повному обсязі..

Керуючись ст.ст. 260, 261, 354, 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанови старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Желєзняк Юлії Вікторівни про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55605698, суб`єкти оскарження – Новопсковський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державний виконавець Желєзняк Юлія Вікторівна, стягувач - ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Желєзняк Юлії Вікторівни від 02 жовтня 2019 року №55605698 про накладення арешту на виконання ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 11 січня 2018 року в справі №420/799/17.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Желєзняк Юлії Вікторівни від 19 листопада 2019 року № 55605698 про накладення арешту на виконання ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 11 січня 2018 року в справі № 420/799/17.

Визнати дії старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Желєзняк Юлії Вікторівни щодо накладення обтяження у вигляді заборони відчуження на майно боржника у виконавчому провадженні № 55605698 на підставі постанови старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Желєзняк Юлії Вікторівни від 02 жовтня 2019 року №55605698 про накладення арешту на виконання ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 11 січня 2018 року в справі № 420/799/17, неправомірними.

Зобов`язати старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Желєзняк Юлію Вікторівну зняти арешт та обтяження з майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні №55605698.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 жовтня 2020 року.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя: