Вирок № 92204578, 15.10.2020, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 р. м. Кремінна Справа № 414/1979/20 Провадження № 1-кп/414/270/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

прокурора Юшка М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна Луганської області обвинувального акту по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020135460000075 від 29.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шевченко Республіки Казахстан, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , неодруженого, освіта середньо-спеціальна, який не працює, притягувався до кримінальної відповідальності: 31.07.2007 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік; 07.02.2008 року тим же судом за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, відповідно до ст. 71 КК України остаточний термін - 4 роки позбавлення волі, початок строку з 26.10.2007 р.; 08.04.2008 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.02.2008 року визначено остаточний термін 4 роки 1 місяць, звільнився 25.11.2011 р.; 11.04.2013 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно - 4 роки позбавлення волі, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 18.06.2014 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць; 23.07.2014 року тим же судом за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців; 31.10.2016 року зазначеним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 18.05.2017 року вказаним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання - 3 роки позбавлення волі, звільнений за відбуттям строку покарання 22.10.2019 року, зареєстрованого та який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

згідно обвинувального акту 28 серпня 2020 року, біля 11 години, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився біля магазину «Будівельний бізнес центр», який розташований за адресою: пл. Кооперативна, 44, м. Кремінна, Луганської області. В цей час, ОСОБА_1 помітив, що біля магазину «Будівельний бізнес центр», на відкритій ділянці місцевості, знаходиться велосипед «WINNER» «MILANO» темного кольору, без замикаючого пристрою, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Далі, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, ОСОБА_1 одягнув на обличчя захисну маску чорного кольору з позначенням «W City», тим самим упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, заволодів велосипедом «WINNER» «MILANO» темного кольору, після чого, місце скоєння кримінального правопорушення покинув, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку експерта №19/113/9/1-1046е від 14.09.2020 р. заподіяна матеріальна шкода на суму 2283,33 грн. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що він викрав чуже майно, а саме велосипед «WINNER» «MILANO», проте точної дати вчинення кримінального правопорушення не пам`ятає. В скоєному щиро розкаюється, засуджує свою поведінку.

Потерпілий ОСОБА_2 просив кримінальне провадження розглянути за його відсутності, покарання просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує, що останній вчинив кримінальне правопорушення; особу обвинуваченого, який не працює, не є інвалідом, не одружений, судимість не погашена, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, проте перебуває на обліку у лікаря нарколога, зі слів проходить лікування від наркотичної залежності, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи наслідки вчиненого правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, а на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши відповідні обов`язки. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових порушень закону, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого обирався запобіжний захід у виді особистого зобов?язання та сторони провадження не заявили клопотання про зміну або скасування відносно нього запобіжного заходу, суд вважає за необхідне залишити застосування обвинуваченому запобіжного заходу у зазначеному виді до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений, викрадене майно знаходиться в камері зберігання речових доказів та підлягає поверненню власнику.

Питання щодо речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи №19/113/9/1-1046е від 14.09.2020 р., які складають 980,70 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно до ч. 3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_1 обов`язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у виді особистого зобов?язання залишити до набрання вироком чинності.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведення судової експертизи на суму 980 (дев?ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок на користь держави на наступні реквізити - отримувач: УК у Кремін.р-ні/КРЕМІНС.Р-Н/24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37796309, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313080115000012151, код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалами слідчого судді Кремінського районного суду Луганської області від 01 вересня 2020 року справа № 414/1694/20 провадження №№ 1-кс/414/655/2020, 1-кс/414/656/2020.

Речові докази: диск DVD-RW 4Х 4,7 МВ 120 MIN "VIDEX" EXELLENTI залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження; велосипед «WINNER» «MILANO», який знаходиться в камері зберігання речових доказів Кремінського ВП ГУНП в Луганській області повернути потерпілому ОСОБА_2 ; маску захисну для обличчя, чорного кольору, яка знаходиться в картонній коробці, спортивну кофту, чорного кольору та спортивні штани сірого кольору, які поміщено до картонної коробки, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Кремінського ВП ГУНП в Луганській області - повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.О. Тесленко