Постанова № 92202332, 15.10.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 № 233/4601/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Леміщенко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової комендатури м. Костянтинівка Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та з військової частини А0216 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмільник Вінницької області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, військове звання – старший прапорщик, обіймає посаду командира взводу матеріального забезпечення танкового батальйону військової частини А0216, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-10 та ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

15.10.2020 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшли протоколи про військові адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 : серії ДНК-2 №3210 від 04 жовтня 2020 року за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, серії ДНК-2 №3214 від 04 жовтня 2020 року за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та серії А0216 №097 від 08 жовтня 2020 року за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до постанови від 15 жовтня 2020 року три справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Рішень про закінчення такого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» і до теперішнього часу.

04 жовтня 2020 року приблизно о 03-15 год., в умовах особливого періоду, посадовими особами військової комендатури м. Костянтинівка під час несення чергування на блокпосту 2П001 на автодорозі Слов`янськ – Донецьк – Маріуполь, було зупинено автомобіль Фіат крома (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням старшого прапорщика ОСОБА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А0216, який самовільно залишив базовий табір танкового батальйону військової частини А0216, яка розташована поблизу населеного пункту Заря Костянтинівського району Донецької області, всупереч розпорядження начальника штабу-першого заступника Командувача об`єднаних сил від 29.08.2020 №Р-4640.

У ході проведення перевірки було встановлено, що старшому прапорщику ОСОБА_1 у вересні 2020 року на шикуванні було доведено розпорядження начальника штабу-першого заступника Командувача об`єднаних сил від 29.08.2020 №Р-4640, та Розпорядження від 14.08.2020 №4359 про заборону використання особистого транспорту в районі проведення операції об`єднаних сил.

04 жовтня 2020 року приблизно о 00-20 год. на території базового табору старший прапорщик ОСОБА_1 разом із сержантом ОСОБА_2 вирішили вжити алкогольні напої.

Оскільки приблизно місяць тому старший прапорщик ОСОБА_1 придбав автомобіль марки Фіат (д.н.з. НОМЕР_1 ), який зберігав неподалік розташування підрозділу (за територією базового табору) і в автомобілі знаходилася пляшка горілки, то ОСОБА_1 із сержантом ОСОБА_2 вирішили піти до автомобіля та вжити спиртні напої. Коли вони намагалися вийти за територію розташування підрозділу, то черговий базового табору молодший сержант ОСОБА_3 заборонив їм покидати територію частини, посилаючись на розпорядження начальника штабу-першого заступника Командувача об`єднаних сил від 29.08.2020 №Р-4640, яким враховуючи динаміку епідеміологічної ситуації та високий ризик захворювання серед військовослужбовців на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заборонено надання відпусток, відряджень, виходу особового складу за межі військових частин (підрозділів, базових таборів), виїзд автомобільного транспорту, крім транспорту забезпечення життєдіяльності військових частин (підрозділів) та санітарного транспорту. Вимоги даного розпорядження ОСОБА_1 знав і раніше, оскільки командування частини доводило вимоги до всього особового складу підрозділу, у тому числі й до ОСОБА_1 .

Незважаючи на наказ чергового базового табору, ОСОБА_1 із сержантом ОСОБА_2 вийшли за територію, пішли до машини та вжили 0,5 літри горілки, та приблизно о 02-45 год. ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, а сержант ОСОБА_2 на пасажирське сидіння та вони поїхали до м. Костянтинівка за власними потребами.

Отже, знаючи про наявність заборони на вихід за межі базового табору та отримавши безпосередньо перед виходом наказ про заборону на вихід за територію базового табору, старший прапорщик ОСОБА_1 вчинив дії, які були прямо заборонені наказом та самовільно покинув територію розташування підрозділу, та направився на власному транспорті у м. Костянтинівка.

Таким чином, старший прапорщик ОСОБА_1 відмовився від виконання законних вимог начальника штабу-першого заступника Командувача об`єднаних сил, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.

Крім того, 04 жовтня 2020 року о 03-15 год., в умовах особливого періоду, за адресою: Донецька обл., автодорога Слов`янськ – Донецьк – Маріуполь на блокпосту (БП-2П001) посадовими особами військової комендатури м. Костянтинівка був виявлений старший прапорщик ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (довідка про стан алкогольного сп`яніння №1197 від 04.10.2020 06-45. Діагноз: «гостра алкогольна інтоксикація внаслідок вживання алкоголю» (проба позитивна; 1,058 проміле). Таким чином, старший прапорщик ОСОБА_1 перебував при виконанні службових обов`язків у стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Крім того, 04.10.2020 року о 02-18 год. під час перевірки особового складу танкового батальйону командиром танкового батальйону підполковником ОСОБА_4 було виявлено відсутність двох військовослужбовців, а саме: старшого прапорщика ОСОБА_1 та сержанта ОСОБА_2 під час телефонної розмови о 02-21 год. 04.10.2020 року старший прапорщик ОСОБА_1 доповів, що він із сержантом ОСОБА_2 повертаються з м. Костянтинівка Донецької області. О 03-23 год. 04.10.2020 року старший прапорщик ОСОБА_1 доповів, що він із сержантом ОСОБА_2 були затримані працівниками ВСП на блокпосту м. Костянтинівка. Таким чином, старший прапорщик ОСОБА_1 самовільно залишив розташування танкового батальйону військової частини А0216, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних правопорушень визнав у повному обсязі, пояснив, що він 04 жовтня 2020 року приблизно о 00-20 год. разом із сержантом ОСОБА_2 вирішили вжити алкогольні напої. Напередодні він придбав автомобіль Фіат (д.н.з. НОМЕР_1 ), який зберігав неподалік від місця розташування підрозділу. У нього в автомобілі знаходилася пляшка горілки, тому він разом із ОСОБА_5 вирішили піти до автомобіля та вжити горілку. Під час перетину території розташування підрозділу черговий базового табору молодший сержант ОСОБА_3 заборонив їм покидати територію частини, посилаючись на розпорядження начальника штабу-першого заступника Командувача об`єднаних сил. Про це розпорядження він знав ще раніше, але незважаючи на заборону, вони вийшли за територію базового табору та пішли до автомобіля, де вжили 0,5 л горілки. Приблизно о 02-45 год. він сів за кермо автомобіля та вони удвох поїхали до м. Костянтинівка, де приблизно о 03-15 год. на блокпосту їх зупинили військовослужбовці комендатури разом із працівниками Національної поліції. Потім його було доставлено до КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська», де він пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння. Дуже шкодує про вчинене, щиро каявся.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 , його вина підтверджується довідкою № 1197 від 04 жовтня 2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, відповідно до якої 04 жовтня 2020 року о 06 год. 45 хв. останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, вміст алкоголю – 1,058 проміле, довідкою-доповіддю про факт самовільного залишення військової частини від 04.10.2020 року № 198/2630, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_6 , поясненнями ОСОБА_7 , довідкою-доповіддю про повернення із самовільного залишення військової частини від 05.10.2020 року №198/2651, та іншими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, вважаю, що обставини, викладені в протоколі про військове адміністративне правопорушення серії ДНК-2 №3210 від 04 жовтня 2020 року, в протоколі про військове адміністративне правопорушення серії ДНК-2 №3214 від 04 жовтня 2020 року та в протоколі про військове адміністративне правопорушення серії А0216 №097 від 08 жовтня 2020 року, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, є доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його необхідно звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 172-10 ч. 2, 172-11 ч. 4, 172-20 ч. 3, 283 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, ч. 2 ст. 172-10 КУпАП та ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 285 (двісті вісімдесят п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 4845 (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять) грн. 00 коп.

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) – UA738999980313000106000005238, отримувач – Костянтин.УК/Костянтин р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), ККДБ – 21081100.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя О.О. Леміщенко