Рішення № 92198993, 06.10.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

06.10.2020 Єдиний унікальний номер 205/1297/20

єдиний унікальний номер № 205/1297/20

провадження № 2/205/1267/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради 20 лютого 2020 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 н.м.д.г., що становить 510 грн. ОСОБА_1 надміру отримала кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 22978,71 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надміру отримані кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 22978,71 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. ч. 3, 7 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Письмових заяв від нього не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 04 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпро ради з метою отримання щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, усупереч п. п. 10, 12 Постанови КМУ від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям».

Відповідач в декларації від 04.07.2017 року про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, не вказала на момент її заповнення, у розділі 7 декларації, відомості про витрати, здійснені протягом 12 місяців перед зверненням, а саме - не зазначила відомості стосовно придбання майна згідно договору купівлі-продажу № 1201 від 08.02.2017 року, вартість якого становить 44938 грн., що перевищує в 10 разів розмір прожиткового мінімуму, чим порушила вимоги п. 10 абз. 3 Постанови КМУ від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям».

ОСОБА_1 у період з 01.07.2017 року по 31.05.2018 року незаконно заволоділа грошовими коштами, виплаченими в якості призначеної соціальної допомоги, на загальну суму 26978,71 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 н.м.д.г., що становить 510 грн. (а.с. 18-20).

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи макли місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям визначається Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 № 1768-ІІІ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних причин або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначаються Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Згідно п. 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМУ №250 від 24.02.2003 у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Статтею 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлено, що державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї.

За правилами, встановленими частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, враховуючи те, що вирок відносно ОСОБА_1 , яким її визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення набрав законної сили, відповідач доказів на спростування позовних вимог не подав, факти викладені в позовній заяві підтверджені відповідними доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а отже з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 167, 170, 1166 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 4, 12-13, 82, 133-137, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Дніпропетровської області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Робоча, 24а) в інтересах держави в особі Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 42788513, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Трудова, 1а) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 42788513, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Трудова, 1а) надміру отримані кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у розмірі 22978,71 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень 71 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2020 року.

Суддя Н.В. Басова